Вікно можливостей унормувати блокування тіньового флоту московії
💬 Затяжна війна в Ірані дозволяє Кремлю значно поповнити скарбничку. За попередніми розрахунками, поточна ціна на нафту дозволяє перевиконати Кремлю бюджетний місячний план нафтових доходів на 40% від закладеної рублевої ціни (зараз 7620 рублів за барель проти закладеної в бюджеті 5440 рублів). Поточна ціна наприкінці березня на 128% більша за значення лютого.
➡️ Війна в Ірані розпочинає 4-й тиждень, що ще не є критичним в плані українських інтересів, але поступово сприяє Кремлю вирівнювати кризові явища (уникати глибини). Ще потенційні 4 тижні війни дозволять вирівняти бюджетні нафтогазові доходи у річному вимірі за сумою 4 місяців.
Тож Україна та союзники в Європі мають сконцентруватись на тому, щоб у той період, поки тримаються рекордні ціни на нафту, блокувати якнайбільше фізичної здатності експортувати.
🔗 Для України — це кінетичні санкції на чорноморські та, за можливості, балтійсько-арктичні нафтотранспортні вузли, щоб в моменті зменшити експорт (здатність). Ну і, звісно, блокування «тіньового флоту» в акваторії Чорного моря.
🔗 Для Європи — це блокування та арешт тіньового флоту. Саме зараз крихкий баланс, коли, з одного боку, юридична та фізична основа для блокування танкерів тіньового флоту створена, але з іншого — відбуваються фінальні зважування ризиків від погроз Кремля, оцінка контрдій. Тому, для прикладу, Патрушев погрожує «озброїти танкери» та створити конвої готові топити європейські кораблі, щоб збільшити шкалу ескалації та ризиків.
На практиці більшість погроз, ймовірно, виявляться порожніми, але західні аналітики вимушені брати їх до розрахунку, що відображається в оцінці та поступовості (обережності) дій, де Україна хотіла б значно прискорити, розуміючи традиційну тактику Кремля із залякування, яке часто виявляється пустими погрозами.
Але процес іде.
🇫🇷 Так, Франція за три тижні заарештувала вже третє судно тіньового флоту Deyna у Середземному морі. Французи знайшли правову основу перейти від «спортивного інтересу» до практичного. Зараз практика — це встановлення застави за судно, зазвичай вище його вартості, що значно збільшує витрати для власника та зменшує інтерес працювати з Кремлем.
Додатково, на тлі нафтової кризи, зруйнованого міжнародного права і функціонування принципу «дозволено все те, де ти можеш стримати наслідки», арешти московської нафти можуть стати невеличким елементом стабілізації цін на ринку Європи через її конфіскацію, на кшталт американської поведінки з венесуельською.
➡️ Для України та Європи необхідно накопичити необхідну кількість прецедентів для демонстрації уразливості Кремля та відсутності фактажу їх погроз. Ймовірно, арешт 10+ суден за короткий період — буде достатнім для створення тренду та відповідної демонстрації/бачення.
Період кремлівських надприбутків та нафтової кризи в Європі може стати зручним способом для України пришвидшити ці процеси, аргументуючи нагальністю блокування «надприбутків» поки що в сподіваннях «короткого періоду» кризи на Близькому Сході.
Є сподівання, що ціни на нафту в майбутньому впадуть, але накопичена кількість прецедентів арештів суден тіньового флоту залишиться з нами, що в перспективі створить необхідну кількість прецедентів та унормує юридичне, політичне та медійне уявлення про допустимість та можливість таких арештів.
З будь-якої жахливої ситуації варто пробувати витягати хоч якусь можливість.