🇺🇸 Захоплення заручника: фінальна сцена завершення війни в Ірані 🇮🇷
Після провального планування на основі нереалістичних розвідданих, наданих Ізраїлем з ціллю втягнути США у «невеличку прогулянку» (про що ми з Вами розмовляли багато тижнів тому), ситуація змушує Білий дім шукати комбінацію, як вийти з війни не у статусі політичної поразки.
І найбільш збалансований з доступних варіантів — це захоплення заручника.
В ролі заручника буде цілий острів Харк, через який відбувається 90% експорту іранської нафти та нафтопродуктів. Захоплення острова потенційно примусить іранський режим до компромісної угоди, бо зараз Тегеран, навіть попри військову поразку, усвідомлює свою перевагу в політично-безпековому треку, що загнало США у пастку.
❓Що вказує саме на сценарій захоплення острова?
1. Для іранського режиму, який переживає гіперінфляцію та вперше в історії випускає купюру номіналом 10 мільйонів ріалів (менше 7$), буде вкрай чутливим втратити контроль над нафтовим експортом одномоментно.
2. Сил США, що перекидаються, недостатньо для повноцінної сухопутної війни в гірській та напівпустельній місцевості Ірану, але більш ніж достатньо для наземної операції на острів площею 25 км² + в прибережній зоні Ірану для безпеки операції безпосередньо на острові.
3. США вже повідомили союзників про ймовірність операції на Харк. Це цікаво з двох причин: політичним плануванням, вочевидь, займають вже інші люди, про що свідчить зміна підходів: попередження союзників, на відміну від минулих подій. Ну а другий момент — це метод тиску на Іран, остання можливість для Тегерана вийти на угоду до вищого рівня ескалації.
4. Політична патовість. Ситуація б’є по рейтингах та сприйняттю Трампа, тому він не може «просто вийти», але й вийти з «чимось» Трампу не дає Іран. Тож потрібна стратегічна зміна, якою може стати Харк і за якою має відбутись (із розрахунків США) угода.
5. Операція довкола Харк має контрольовані ризики сухопутної операції, потребує менше ресурсів (які не дасть Конгрес) та необхідність менше часу на планування порівняно з повноцінною сухопутною, яка може перерости в катастрофу для рейтингів Білого дому.
6. Продавлена повітряна та морська складова іранських військових сил дозволяє цю операцію.
Сценарій захоплення⤵️
➡️1. Заручник має бути «живий», щоб ним торгуватися. Очевидно, що США спробують захопити острів так, щоб не пошкодити інфраструктуру — тоді це залишатиметься цінністю для Тегерана, щоб вести перемовини.
➡️2. Оскільки інфраструктура острова буде в заручниках (більшою мірою цілою), це убезпечить американські війська на острові від ракетно-дронових атак Ірану, бо Тегеран не зацікавлений розбомблювати свій головний нафтовий хаб (вбивати заручника).
➡️3. Після захоплення острова США, ймовірно, запропонують угоду: острів в обмін на ядерну угоду та розблокування протоки. Тут час буде на стороні США, бо буде ефект ейфорії (у разі успішної операції), заяви Трампа (тепер ми контролюємо іранську нафту), натомість іранський режим буде зазнавати відчутних фінансових втрат на тлі й так кризи.
Основні ризики
🔗Перший ризик — це те, що в ході захоплення «заручника» вб’ють (інфраструктуру острова), тоді для угоди не буде предмета.
🔗Другий ризик — що Ізраїль, щоб залишити США у війні з Іраном, «випадково» вдарить по інфраструктурі острова (вб’є заручника).
🔗Третій ризик — це високі втрати американців. Чим вищими будуть втрати американців, тим максимальнішими будуть вимоги. Чим більш максимізовані вимоги, тим менша ймовірність, що їх прийме Іран.
🔗Четвертий ризик (головний) — Трамп. Трамп максимізує інші вимоги так, що унеможливить угоду, бо зараз ці потенційні дії — це спроба «вирівняти» вимоги з пропозицією, але Трамп може це сприйняти якраз як привід посилювати вимоги.
Ймовірно, в найближчі 10-15 днів має наступити розв’язка або перехід з мінісеріалу у повноцінний багатосерійний хоррор. Чому 10-15 днів? Бо випущених запасів нафти від МЕА та запасів СПГ у світових системах, 1/4 яких забезпечував Катар, який встав, вистачить десь на цей відтинок часу, і доцільно встигнути в цей проміжок із Харк.