8 грудня Україна чекатиме на новини з Нормандського формату перемовин щодо Донбасу. Цього ж дня стануться одні знакові перемовини для Білорусі. Сенс їх стосуватиметься майбутнього Союзної держави РФ та РБ.

Для кращого розуміння, Лукашенко нині затиснений в ситуації Януковича 2013 року. Мова зовсім не про потенційні масові акції проти нього, а радше про баланс сил по периметру. Є проросійські сильні впливи в білоруських елітах, зокрема той же екс-глава пропрезидентської партії сенатор Геннадій Давидько. Сильні у Білорусі і проросійські (насправді просто російські) медіа типу Спутніка.

У той же час нинішня позиція Лукашенка однозначно проти поглиблення інтеграції з РФ. Є відчутне прозахідне крило у владі, очільником якого де-факто виступає глава МЗС Володимир Макей. МЗС Білорусі доходить часом навіть до заяв у бік Уряду Білорусі мовляв давайте постарайтеся забезпечити можливість і для опозиції якось обратися в парламент, коли за це Білорусь отримала критику від США. Серед мережі російськомовних білоруських телеграм-каналів популярна теза про зрадника Лукашенка, експерти якого опутали російські еліти (називають гучні прізвища лобістів Мінська в Москві, в тч ледве не особистого скарбника Путіна банкіра Ковальчука) - їхня мережа цих телеграм-каналів дуже схожа на нашу мережу з шаурмами Зеленського і іншими. Вона розкручувалася так само через російський популярний телеграм-канал #Незыгарь, що дає підстави розуміти задіяність людей Суркова у цих речах.

Існують підстави думати, що Лукашенко розчищає своє оточення від впливу РФ. Не так давно був арештований з великою вірогідністю російський агент і екс-очільник служби безпеки Президента Білорусі Втюрін. У той же час, провладні білоруські експерти провели ряд заходів орієнтованих на комунікацію з Заходом і його політикумом та експертним середовищем, про що так само незадоволено пишуть росіяни.

І ключовий інструмент РФ у тиску на Білорусь - енергоносії. Зараз Лукашенко форсовано створює АЕС в Білорусі, яка дасть можливість поглиблення енергонезалежності - але доти, доки вона не запрацює, він тотальний заручник ціноутворення з РФ.

І в таку саму модель може повернутися Україна: нам дають дешевший газ, сбавляють напругу в соціумі щодо тарифів (режим "тарифний геноцид": выкл.), дають фактично політичний хабар керівництву держави. А потім цей хабар виявляється коротким повідком, адже аби досягти енергонезалежності від РФ знову, треба знову різко відмовитися від її частки у постачанні енергоносіїв, різко підвищити тарифи, створюючи проти себе як Глави держави чи Уряду додатковий тиск з боку громадян. І шансів, що РФ буде смикати свій енергетичний повідок щодо України лише з енергетичних питань і ніколи - з політичних - немає ніяких.