Ви, певне, думаєте про рейтинг політика як основу для його обрання і переобрання. Лінійна логічна картина яку ми всі бачимо по телевізору в принципі так і виглядає: помурликав - сподобався більшості - підтримали - обрали. Всім здається, що держава це мішок з камінцями - назбирав більше половини мішка, отримав домінування.
Хоча насправді будь-яке суспільство це організм. І діє воно настільки успіщно наскільки ви прочитаєте органи і не даєте утворюватися тромбам. Якщо ви щосили хочете рухати органи зі сторони в сторону, поміняти місцями печінку і нирки, вам навряд чи це вдасться без поганих наслідків. І аби бути мозком організму, треба виконувати доволі обмежені дії - арбітраж між органами, керування деякими основними процесами. Те, що робить влада весь час - якийсь хаос в надії на зростання підтримки. Ця підтримка майже ніколи не є органічною, вона є реакцією на стимули і так швидко згасає, як і з'являється.
Але звідки насправді береться рейтинг політика топ-рівня? Здебільшого через медіа + трохи агітаційна оффлайн робота.
Хто його блокує? В першу чергу еліти. Можна бути популярним відносно кандидатом, але незгода з середньою ланкою еліт означатиме що в обласному центрі глава лікарні відмовить вашій довіреній особі у зустрічі з колективом, редактори медіа не дуже то і хотітимуть брати матеріал від ваших людей, і врешті спецслужбісти робитимуть усе, аби на вас існував компромат і вони могли його продати. Люди звичайного соціального статусу врешті лише споживають рішення і оцінки еліт - просто сто років ця концептуальна влада була розповсюджена між парою сотень людей у країні, тепер же це влада пари десятків тисяч бізнесменів, чиновників, офіцерів, впливових людей і посадовців. Вони визначають, підштовхнути чи заблокувати ваші побажання на президентство. Це вони понесуть на вас компромат і свідчитимуть проти вас вашим ворогам, або ж навпаки - клястимуться кожній журналістці в кожному ефірі що ви свята людина, якщо ви викликаєте у них таку довіру, що вас не буде можливості і бажання замінити.
Зеленський може піти нестандартним шляхом. Він може грати для еліт роль арбітра - це його легітимізує для еліт і зробить мудрим правителем. З часом система зможе самоочищатися, бо стане конкурентною. А може і навпаки - заради народної радості намагатися перемішати органи всередині тіла, звісно ж, аби отримати підтримку звичайних людей. Перше може, звісно ж, не вдатися - бо це про довіру, її в нашому суспільстві не так багато. Друге, однак, не вдасться точно. Люди, які здаються вам середніми величинами, врешті колективним розумом і визначають, чи маєте ви владу.
Це і є еліти. Плюралістичні, дуже децентралізовані, але еліти. І це вони кличуть вас княжити, і вони ж потім штовхають вас у прірву, розпалюючи жерло народної ненависті до вас.