Мало поміченим але дуже небезпечним у майбутньому для всієї країни стало рішення Верховного суду України у справі НБУ проти Коломойського цього місяця.

Фактично Верховний суд заблокував для НБУ можливість стягнути з Коломойського заставне майно замість коштів, які він не повертав Нацбанку. Ну а що, я б теж заклав у заставу що завгодно, знаючи шо це не заберуть... Ох набрався б кредитів. Але мені така опція недоступна, а ось Ігорю Валерійовичу можна порішати через суд. Так власне і виникає олігархат. Але і це інша історія.

Важливо те, що на жаль, ніхто крім президента не може зараз в Україні зупинити Коломойського на шляху до Привату. І лише президент може дати Верховному суду розуміння, що кожен хто візьме у Коломойського гроші буде під слідством. Власне кажучи, лише Банкова може зупинити навалу.

Найголовніше, що там існує стратегія мовчання. Можливо, усю загрозу Зеленський побачить вже коли Приват повернуть Коломойському за рішенням суду, однак це вже буде пізно. Бо це рішення буде дуже негативним сигналом для сил, які єдині могли дати Зеленському руку допомоги і незалежність від ІВК.

Ви помітили як для нашої влади останні місяці зросла роль двох людей, Єрмака і Авакова? Знаєте чому? Бо вони можуть згенерувати потрібні міжнародні контакти, стратегічні комунікації і рішення на зовнішніх майданчиках, на яких сам Зеленський дещо безсилий. І у випадку повернення Привату ІВК, він буде ще слабший - зовнішні гравці типу МВФ чи Держдепу США не матимуть багато бажання махати шаблями вже після бою. Про нашу Банкову просто зроблять усі висновки і відкладуть на архівну поличку.

А що буде робити наша влада без зовнішніх кредиторів? Я і сам не знаю, насправді. Але гра Ігоря Валерійовича дійсно стратегічна, Зеленський не йде з ним на прямий конфлікт, але з часом втратить усіх союзників саме через це, і прямий конфлікт буде ще важчим.

Але, можливо, буде вже пізно для конфліктів. Тому пора би вже чухатись завчасно.