Ви задумувалися, чому нації занепадають? Точніше, чому одні стають імперіями, а інші стають регіонами імперій? Бо насправді катер нічого не вдіє проти лінкора, рівно як і феодальна система нічого не вдіє імперській бюрократії, а сільський староста - поліції. Вищий рівень комунікацій, інститутів дає рівень поглинати сусідів і заморські землі. І феодали йдуть в імперії бо в них вони можуть командувати корпусами і ставати фельдмаршалами, у своїх же повітах їм ніколи не світитиме нічого вище за полковника.

Здебільшого через комунікації, на яких і тримається цивілізація. Врешті сума комунікацій це річ, яка визначає, який максимум росту для ваших еліт. Чи вибудують ваші еліти потужні Транснаціональні корпорації, чи замкнуться на національному ринку, чи врешті взагалі стануть спроможні лише на регіональні бренди. У останньому разі, звісно ж, держава як ціле вже перебуває під загрозою.

У тому насправді і сенс розрізняти внутрішню і зовнішню політику, що у них принципово різна логіка. І коли актори з внутрішньої шкодять консолідованій зовнішній, то уся цінність такої системи різко знижується.

Це історія про наших олігархів. Вони дійшли вже до етапу, коли їхні дії шкодять міжнародним зв'язкам держави, з кормової бази якої вони живуть. А це означає, що у довгостроковому розгляді вони рубають свою ж інфраструктуру.

Бо сьогодні партнери з інших країн ще домовляються з українськими елітами, поки вони складаються з хоч і не дуже чесного але бізнесу країни середньої пристойності. З самопроголошеними султанами і махновськими отаманами будуть говорити по іншому, в основному як і з Махном: пропонуючи ризикувати життям навіть не за кредити а за набої.

Коли черговий олігарх використовує свої зовнішні зв'язки, аби ослабити іншого внутрішнього гравця олігарха, врешті він торгує чимось важливим. І це важливе називається суверенітет.

Дикунам, які продають священні угіддя своїх предків за буси і дзеркальця не можна пояснити, що означає це слово. Суверенітет.