Те що відбувається нині з економічною і соціальною сферами в Україні виходить за рамки простих галузевих криз. Це криза управління яка вростає в ще більш глибинну кризу еліт. Те що загрожує їм найбільше це в принципі їхнє ж виродження через звуження кормової бази. Еліти стають елітами лише від конкуренції, яка мала би їх тонізувати. Де є конкуренція еліт там ще хоч якось можна існувати. Де влада тотально монополізується через знищення контреліт (радянські суспільства) там врешті кризу відчуває і домінуюча єдина група еліт.
Перше що ми відчуваємо описуючи таку політичну систему як у нас - відчуття ресентименту. Бажання обкласти олігархат податками і зашморгами походить не стільки з економічних причин, скільки з сліпого бажання помсти. Врешті ми маємо навчитися дивитися на еліти значно більш реалістично і прагматично. Тотальний джихад оголошений олігархату черговою молодою політсилою демонструє лише жаль образи, але не реальність цього сценарію.
Перше, чому ми не любимо наші еліти - вони не вміють домовлятися за законом. Але давайте бути щирими, люди дотримуються формальних правил лише у великих колективах, де без них руйнується взаємодія. Панібратство і кумівство - доступна і практична опція у відділенні з десяти солдат, але руйнівна перед строєм з тисячі. Наші еліти мають формалізувати стосунки, хоча би на рівні усної угоди про ненапад і переділ сфер впливу. Самі по собі вони однак не стануть цього робити поки їх не стане настільки багато, що конкуренція не змусить це робити.
Формалізація стосунків з'являється внаслідок їх ускладнення. Еліт просто має стати більше, аби Україна вижила як суспільний організм. Якщо ж олігархи вирішать, що їм краще зібратися в три групи, ніж розбитися на двадцять різних, це буде вести до гірших наслідків. Бо взаємодія між цими групами буде примітивна - вона буде визначатися лише опціями мир/війна і не потребуватиме формалізації.
Тому, якщо дуже хочеться вижити, слід ускладнюватися як організм. Ускладнення наступає через нові правила, але і правила виступають наслідком ускладнення. Інакше наступає регрес через звуження кормової бази.
Бажання дотримуватися статутів створювало імперії, бажання зривати з офіцерів погони - руйнувало їх. Суспільство не може бути простим, і його складність - єдине, що дає йому адаптуватися до майбутнього.