Мережею телеграм-каналів рознеслася інформація нібито очевидців, що речі Богдана вже виносять з Офісу Президента. Дуже не факт що це взагалі правда, але гіпотетична перемога Єрмака над Богданом в АП може бути лише тактична.
Насправді ж, якщо і так, то це не сильно погіршує становище Коломойського. Оскільки здебільшого маргіналізовані громадяни які хоч якось симпатизують олігарху, в основному незадоволені політикою Президента і Уряду. Тому в опозиції перебувати їм буде втричі легше ніж зараз віддуватися за кроки зеленої команди, логіку більшості з яких вони не розуміють.
Вони-бо думали що основне завдання влади це посадити Порошенка і Парубія, а тут якісь ринки землі і пакети Гетьманцевв незрозумілі весь час. У той же час реальний вплив Коломойського на процеси не знає ніхто. Бо він вибудовував свою архітектуру впливу десяток років, і до неї входили не лише телеканали і блогери. Так чи інакше, Ігор Валерійович майстерно давив на суди, має маленьку приватну армію у вигляді групи колишніх бійців полку "Дніпро-1", яка у разі потреби може обрости додатковими силовиками, по багатьох областях він має і політичний ресурс у вигляді інфраструктури партії "Укроп", яка далеко не в повному складі перейшла до Слуги народу. В сенсі регіональної інфраструктури впливу у Ігоря Валерійовича справи дійсно хороші.
Я згадую підприємця Кирила Суворова, який свого часу мав необережність бути конкурентом Укртатнафти Коломойського. Звісно ж, вже влітку 2019 року його запросили в поліцію у одній із справ, після чого він зник на місяць. Як виявилося в результаті, його тримали з мішком на голові по всій класиці, настійливо рекомендуючи переписати його компанію на третіх осіб. Якось йому вдалося вибратися лише через місяць.
Ось так приймаються потрібні рішення. І засобів для вирішення проблем таким чином у ІВК предостатньо, а ситуація в правоохоронних органах така, що там радше тримають повний нейтралітет, у разі якщо Зеленський і Коломойський почнуть велику війну.
І тому я ще раз впевнююсь що ця війна буде як усі війни сучасності гібридною. Ми бачитимемо ознаки нейтралітету і гарячих бойових дій між Зеленським і Коломойським щотижня, але повної впевненості у тому що відбулося остаточне розлучення вже не буде. Оскільки обидва досі дуже залежать одне від одного, але кожен вже давно має свої інтереси.
Офіс Президента України може бути звільнений від Богдана вже невдовзі. Але чи означає це, що ІВК махне рукою на такого близького до себе президента і почне повномасштабну критику? Навряд. Тут знову ходитимуть по лезу, б'ючи по свиті короля, однак шануючи його ім'я на публіці.
І найстрашніше, що Зеленський навіть не розуміє наскільки саме таке ставлення є небезпечним. Власне, зі схожим міркуванням він підходить і до гібридної любові з боку РФ, в повній мірі не розуміючи небезпеки затишшя і гібридності замаскованої під діалог.