Існує важлива річ яка не дає Україні розвиватися. Вона називається корупцією. І реалістична з нею боротьба в принципі частина національної запоруки успіху.
Антикорупційна стратегія України, яка була прийнята кілька років тому не без тиску Заходу врешті виявилася не дуже дієвою. Не в останню чергу через те, що дедалі більше потребувала повноважень, окремих судів, потім навіть з амбіціями на заміну складу Вищої Ради правосуддя, Верховного і Конституційного суду. Тобто стало раптом зрозуміло, що вона діє лише якщо антикорупціонери нав'язують свою повістку усій політичній владі. Врешті для боротьби з корупцією знадобилася така ж концентрація повноважень, яка практично рівноцінна повноваженням корупціонерам.
Інший механізм, який робить антикорупційну стратегію неповороткою - принцип порушення презумпції невинуватості, на якій він базується. Тобто здебільшого і закон про незаконне збагачення, якого так хотіли антикорупціонери, і нові правила роботи Агенства з розшуку та менеджменту активів, які дають його співробітникам право арештовувати майно змушуючи його власників доводити законність його походження. Так наші ліберальні політики і громадський сектор створили практично систему, яка виглядає подібно до Левіафана. І найбільш гострим виступає той факт, що його застосування цілком може залежати від бажання політичної влади: рішення арештовувати чи ні ваше майно прийматиме все-таки конкретний детектив, чийсь підлеглий, чиясь креатура з Уряду, парламенту чи Офісу Президента. І не дай вам Боже опинитися не в тій партії чи не на тому телеканалі, ніж власники цієї страшної юридичної інфраструктури.
І найзабавніше, що уся ця машина в результаті працює лише в руках "чесних людей", тобто порушує саму логіку права як надбання цивілізації. Право має працювати безособистісно, як механізм з мінімумом ручного втручання. Інакше воно стає фарсом. Тепер органи антикорупційної інфраструктури, так виплекані посольством США під Шабуніних і Ситників потрапили в руки Арсена Авакова. Антикорупціонери будуть розказувати, що система не працюватиме у чужих руках. Але я на це можу відповісти лише, що це тоді ніяка не система. І творці Вавилонської вежі будуть знищені під її ж уламками...