Недовіра - річ яка пронизує наше повітря дуже сильно, і все би нічого, якби врешті це не вело до поглиблення управлінської кризи в Україні. Нинішні бунти людей які не хочуть аби в їх міста привезли можливих хворих на коронавірус це лише спроба робити щось самим, бо немає ніякої гарантії, що держава не бреше їм і дійсно здатна впоратися з проблемою. Немає довіри. І ось це "немає довіри" кочує від влади до влади, як єдина незмінна характеристика ставлення громадян.
У цьому становищі важко рухатися будь куди вперед, і тим більше просувати якісь дуже непопулярні але невідворотні речі. Це і є ситуація, в якій зараз знаходиться Зеленський. Люблять його-то і більше ніж Порошенка, але довіряють - не більше. Довіряють в сенсі готові підтримати непопулярні речі, опираючись на авторитет держави в управлінні.
Проголосувати на виборах може будь-хто, особливо в суспільстві де ніхто не вірить, що це має значення. А ось піти у бій за главою держави, в критичній ситуації піддатися державницькому курсу а не законам піраміди Маслоу - це важко. Надважко в нашій ситуації, тому дедалі більше популістів буде надалі за штурвалом. І всіляке управління буде надалі лише ускладнюватися.
І в цей управлінський вакуум Зеленський приходить без ідеології, без змісту і взагалі з позицією "по ходу розберемося" щодо стратегічних речей. У той же час, люди часом у своїх відповідях на соцопитуваннях видають максимально неконструктивні для політики речі (згадайте про позитивне масове сприйняття у якості світового політика Лукашенка українцями, відповідь про масовість ототожнення себе з центризмом як з політичною ідеологією тощо). Слуги заповнюючи власний ідейний вакуум беруть власні ідеї і теми для позиціонування з опитувань, і весь час програють. Тут варто згадати фразу Генрі Форда, мовляв, якби він мав звичку слухати людей увесь час, про те що їм потрібно, то ніколи б не став масово виробляти автомобілі, а продавав би коней і карети. Люди не до кінця самі усвідомлюють, чого потребують.
І до речі, ще однією важкою темою з соцопитувань є тема "сильної руки" в політиці яку так схвалюють українці. Так то може і так, але у підсумку люди не готові терпіти бозна що і закручування гайок невідомо заради чого. Тому безійдейність вкупі з авторитарними замашками зіграють злий жарт, бо саме вони хоч і одночасно характеризують людські настрої, однак є внутрішньо суперечливими. Власне, якби народ не сповідував внутрішньо суперечливих ідей одночасно, йому б ніколи не знадобилися управлінці як каста.
Підходьте до управління людьми з розумом. Побути ідіотами усі можуть і без управління.
І найважливіше тут те, що такі підходи розмивають державу, її інститути та авторитет як гравця. І в підсумку провокують масові акції протесту проти влади. То яка ж буде ідеологія Зеленського? Центризм? Я сміюсь. Повернення Донбасу за будь-яку ціну? Я сміюся двічі.