Найголовнішим політичним трендсетером сезону мають стати місцеві вибори, які за всіма існуючими заявами влади мають прийтися на осінь 2020 року.
Українська правда та Лівий берег вже випустили матеріали про місцевих кураторів, яких схвалив Офіс Президента для керування кампанією "Слуги народу" на місцях. Однак, основною, звісно ж буде зовсім не питання польової структури штабів.

Ці вибори відбуватимуться в умовах значного підвищення стартової планки для участі в них. По-перше, висуватися можна лише від партій, і це лише півбіди. Застава на висунення кандидатів серйозно зростає, наприклад для того аби висунути кандидатів по всіх округах в Києві вам доведеться викласти 6 млн грн однієї лише застави. Фінансову планку для участі у виборах, звісно ж, підняли щонайменше в 5-7 разів.

Другий фактор. Скасування реєстрації майже 50 дрібних партій руками Мін'юсту.
Так, ми прекрасно знаємо що ці партії створювалися на продаж. Але зменшення їх кількості, врешті вестиме до того, що взяти участь у виборах буде все важче. Адже задля цієї участі потрібно мати партію зареєстровану щонайменше за рік до виборів. І політики часто йдуть шляхом купівлі партій, бо вимоги для реєстрації нових політсил досить високі. І та сама партія Слуга народу, виросла саме з такої партії-одноденки створеної свого часу на продаж адвокатом Олександром Качурою, який нині вже депутат парламенту від неї. Скасування реєстрації великої кількості партій вестиме до збільшення цін на купівлю партій для політиків, і, звісно ж, вестиме до ще одного підвищення незримого адміністративного бар'єру проходження у владу.

З медіа як фактором політики все також не просто, адже закон про медіа фактично веде до правової дискреції. Тобто уповноважений державою чиновник на свій розсуд здійснюватиме переділ медіаринку, і я дуже здивуюся якщо він відбудеться знову-таки не в інтересах влади.

Щодо партії влади - безпосередню загрозу для Слуги представляють в першу чергу нові політичні сили, а не представлені нині у ВР. СН зможе однозначно успішно відповідати на критику лише якщо вона буде лунати від старих політсил, з якими можна конкурувати примітивними асоціаціями ("ти вкрав - ні, ти"). Тому стратегія націлена на послаблення нових гравців у політичній конкуренції. І в довгостроковому розгляді це до жаху згубно. Можна згадати ще ту ж Росію, де технологи влади додумалися до прохідного бар'єру у 7%.

Я розумію прекрасно, що це політична боротьба. Але є одне але. Якщо ви мутите такий махровий авторитаризм, то чому у вас усередині таке рідке желе? Де стержень? За що я маю бігти в атаку за вашими ідеями, ідеологіями які змінюються щомісяця? Чому я маю підтримати тиск на підприємців і медіа? Влада не може існувати лише заради самої себе, друзі. Вся зелена перевага закінчилася на етапі, коли ви перейшли з категорії "такі ж прості люди" у владні кабінети. Далі - ні ідеї, ні ідеології.