Тест на боротьбу з масовою епідемією це не лише про охорону здоров'я, хай і люди які вже набридли усім в стрічці фейсбуку просять не писати про коронавірус не вірусологів. Це загалом велике питання, зріз того наскільки є цивілізованим суспільство і наскільки там існує співвідношення органічного порядку і нав'язаного. Самоусвідомлення громадян і готовність добровільно йти на певні обмеження дозволяє уникнути необхідності застосування сили задля порядку. Якщо простіше - де громадяни самі вирішили не пхатися по сто людей у маршрутку, там не потрібно для цього вводити національну гвардію на вулиці. Якщо ж ні, то порядок будуть гарантовано наводити силою, інакше з часом суспільство впаде.

Порядок і свобода - два стовпи будь-якого здорового суспільства. У нас вони звісно ж розбалансовані.

Інша сторона цивілізації - масштаб її вертикальної структури. Якщо ми втручаємося в великі процеси, це означає що наша управлінська структура має дозволити проводити великі операції. Аби перемогти на великому плацдармі, треба досягти щільності артилерійського вогню: а це означає зовсім не лише те, що слід поставити в ряд гармати. Аби вони там з'явилися, їх слід підвезти, з тилу треба доставити таку кількість боєприпасів, яка дозволить не замовкнути через 10 хвилин бою, врешті хтось має підвезти туди ж польові кухні і харчі, має з'явитися так само прикриття артбатарей від ударів повітря та підрозділи охорони, окрім цього усього має бути розбитий немалий табір. Це купа контактів, ресурсів і взаємозв'язків, які щодня потребують рішень і планування. І коронавірус буде таким самим випробуванням управлінських систем та стратегічних культур.

Захід ці перегони стратегічних культур на першому етапі програє. Азія майже виграла. Східна ж Європа ще не починала як слід.