На днях екс заступник генпрокурора Чумак написав, що жодна гучна історія з плівками-записами про чиїсь злочини у вищих ешелонах політики так і не стали предметом дослідження в кримінальному провадженні. Це цікаве спостереження було сказано навздогін історії з записами про корупційні мутки брата Єрмака, які на днях виклав нардеп від Слуги Гео Лерос.
Правда життя у такій ситуації полягає у двох речах, які йдуть всупереч загальному розумінню. Справи проти політиків завжди будуть справами політичними, хоча не завжди і необгрунтованими. Але зверніть увагу на цю прекрасну ситуацію з Леросом і Єрмаком: Єрмак заявляє одразу ж, що скаржитиметься на Лероса в ДБР і СБУ (які ні разу не у вертикалі Офісу президента), Лерос же натомість пообіцяв поскаржитися в НАБУ. Згодом "дізнавшись" про ситуацію з інтернету, справу проти Єрмака відкриває САП, що натякає нам на не досить прозору ситуацію. Так, відео було, але чи є публікація в медіа чи в інтернеті належним доказом вини на який можна було би опиратися при відкритті справи? Ні, тут слідство завжди діє на свій розсуд, і суто за публікацією у фейсбуку від нардепа відкриває карну справу. Схожа ситуація була і з Гончаруком минулого тижня, де САП так само "проявили ініціативу" зреагувавши на публікації в медіа.
Правда у тому, що Лерос зробив типовий злив у політичних цілях, а САП одразу ж за ним підхопило інформацію надавши їй статусу юридичного факту. І очільники САП прекрасно розуміли, що вони роблять, але як і у випадку з Гончаруком, антикорупція вирішує зреагувати на злив зі швидкістю світла. Що натякає якнайменше на політичну ангажованість ситуації.
Найцікавіше, що топ-орган рівня САП про такі важливі речі дізнається аж з Фейсбуку, дійсно, випадковість та й годі. Тобто ніяких завчасних слідчих дій, стежень, навіть хвалена рота спецназу НАБУ з власними БТР ніяк не була задіяна. І це при тому, що відеозаписи Лероса датовані аж серпнем 2019 року. Але щойно ця інформація потрапляє у медіа, САП одразу ж готує провадження, що виглядає щонайменше дивним. І це, між іншим, додаткове питання: чому вони були вкинуті лише тепер, якщо це не мало політичного значення яке так пропливло повз око антикорупціонерів.
Це суто політика і у ній Лерос навряд чи став йти проти глави Офісу президента, у якого є можливості для організації "ответочки" через СБУ і ДБР. Бо ніхто не стріляє собі в коліно, встряючи в міжгрупові розборки і граючи при цьому лише за себе.
А ось ця історія з правоохоронними органами, які у кишені політиків і вистрелюють кожен раз коли задіті чиїсь інтереси - ви її запам'ятайте. Буквально зараз стало відомо, що ДБР відкрило на Лероса аж 4 справи, в тому числі за шахрайство і розголошення державної таємниці (!). Як бачите, ситуація одна, правосуддя одне, а тлумачення події діаметрально різне у САП і ДБР, бо органи вочевидь знаходяться у різних кишенях.
Я принагідно згадую і майстра некрасивих зворотів мови Андрія Портнова, який весь час публікував у себе в телеграмі матеріали з справ які лежали в ДБР, подробиці проваджень і писав заяви у відомство, за якими завжди гарантовано відкривали кримінальні справи проти недругів Портнова. Бо якщо зірки правосуддя запалюються, значить комусь у політиці це потрібно.
Ніхто не буде переслідувати політиків за постами у фейсбуку та новинами по телевізору без особливої на те політичної потреби. Бо шанси отримати купу справ у відповідь тут дуже великі.