Дуже важлива річ, яка сталася цього тижня і не була як слід розтлумачена в усій своїй повноті, це американські пригоди нардепа Андрія Деркача. Цього тижня стало відомо, що у якості лобіста його інтересів у США зареєструвався екс-нардеп Артеменко, який раніше просував план з передачі Криму в оренду РФ Україною. І хоча і сам Деркач відомий у якості проросійського політика і випускника академії КДБ (вже в часи коли вона ставала академією ФСБ, до речі), Артеменко це додатковий російський слід в цій історії.

Два дні тому Деркач подав до Офісу генерального прокурора України заяву про причетність екс-співробітника посольства США в Україні Джорджа Кента до розкрадання допомоги США Україні на реформу генпрокуратури. Крім того, минулого тижня про розкрадання активістами Шабуніним і Шерембеєм допомоги Штатів на боротьбу з ВІЛ/СНІД в Україні заявив Рудольф Джуліані, з яким Деркач час від часу з'являється у його відеоблогу. Це усе удар по американських дипломатах в особі Кента руками нібито українського нардепа повністю в інтересах Росії.

Те, що творить Деркач і РФ взагалі в українсько-американських відносинах не назвати інакше як хаосом. У той же час, Деркач виринув на хвилі критики "соросят" групою Коломойського і фактично зміг надати їм такі потрібні компрометуючі дані проти діяльності посольства США в Україні часів демократів при владі. Потім вже люди Коломойського почали вести безпосередньо гру з оточенням Трампа, аби проміняти на закриття справ проти себе в США цей компромат, в тому числі і на Джо Байдена.

Я досі пам'ятаю як восени 2019 року Деркач і Дубінський зробили кілька прес-конференцій з виливом документів явно не відкритого вжитку. Зокрема, дані переписки між представниками НАБУ та посольства США навряд чи могли з'явитися якось випадково не шляхом шпигунства. І цілком можливо, це та золота акція, яку агент російських спецслужб Деркач дав людям Коломойського аби просочитися у вищі ешелони американського політикуму. Звісно, можна вірити що флешку з цими секретними даними знайшов Дубінський на смітнику, а регіонала Деркача взяв з собою посидіти поряд для антуражу.

Зараз американські медіа вже пишуть про зв'язки Деркача з впливовим діячем Республіканців і власником найбільшої приватної військової компанії світу Academy (колишня назва - Blackwater) Еріком Прінсом. Регулярно він з'являється і в оточенні адвоката Трампа Рудольфа Джуліані.
І закінчиться ця справа для України зовсім не добром, бо фактично в перші ряди американських урядових кіл просочилася людина, яка буде радити речі зовсім не на користь Києву. Тож, чекайте нового плану по оренді Криму за зняття санкцій, або ще чогось гіршого.

І це усе відбувається в невимовно важкий для українсько-американських відносин час. Більше року Вашингтон не призначає нового посла, а повірений у справах не має тих повноважень, що потрібні для формування повноцінної політики Штатів на місці. Якось зникли навіть чутки про можливий швидкий візит Зеленського до Трампа у США на високому рівні. У той же час, держава змушена боротися ще і за лояльність західних кредиторів, і США тут виступає ключовим гравцем. Уся ця кулуарність, яка нині замінила нормальну дипломатію, схожа на темний слизький коридор, в якому щоразу наша держава ризикує впасти і вивернути собі шию.