Рік тому відбувся другий тур виборів, після чого Зеленський став президентом України. Цей рік не був солодким, та і не міг бути навіть теоретично. Висота емоційного трампліну, вибудуваного Зеленським в ті часи і зумовила це шокуюче падіння згори і нинішні досить мляві ініціативи. Медіа і блогери, недалекі вольнодумці і просто випадкові люди виплекали з Зеленського цілого титанічного Левіафана і нав'язали йому обов'язки, яких він ніколи не зміг би реалізувати. Більша частина його передвиборчої агітації складалася з наївних мрій українських громадян.
Але і справа зараз зовсім не в цьому. Ставши президентом України на завідомо нереалістичний платформі, він все таки подобався більшості українців. Але правда в тому, що ні грошей, ні можливостей для виконання його програми так і не з'явилося, а частина пунктів взагалі були відверто дурнуваті. Але це реалії: країна руйнується, практично горить, а громадяни продовжують мислити в наївній логіці. І щодалі, то руйнування буде лише сильнішим, а наївність громадян - ще більш небезпечною.
І надалі у нього є два шляхи виходу з емоційної кризи. Він може продовжити лінію поведінки всіляко намагаючись догодити масовому виборцю, і роблячи кроки виключно які хочеться натовпу. Але правда в тому, що він не усуває ніяк ту кризу, завдяки якій прийшов до влади. Ями на дорогах вдасться скидати на попередників лише перші півтора року, далі Зеленський буде перетворюватися на попередника. В самому кінці зелена риторика буде нагадувати риторику політичного потопельника, який як пізній Порошенко буде знову закликати громадян не вірити популістам, і не думати що існують прості рішення. Але буде вже пізно. Молодий лідер втратить авторитет, намагаючись догодити неіснуючому духові натовпу, намагаючись втілити речі які не можуть бути втілені.
А можна зробити все по іншому. Пояснити людям, чому, де і як казки з неба не буде одразу, а не за півроку до наступних виборів. Призначати не лише своїх, а ефективних, і створювати безвідмовні механізми, а не намагатися скрізь проїхатися між рядків непрописаних процедур. Але це означає, що частина виборців підуть від Зеленського одразу ж. Але шанс на перезавантаження системи все ще збережеться. В іншому разі, він просто поступово буде згасати як політик.
Як би не хотілося цього не бачити на Банковій, стоїть проста дилема: втратити частину підтримки одразу ж - відсікти від себе найбільш популістського виборця, або до останнього намагатися догодити всім, і з часом втратити усю підтримку.
Якщо влада коли небудь погодиться йти не найлегшим шляхом, то вона зможе стрибнути на сходинку вище і трохи відсунути гіпотетичний час колапсу.
А що таке цивілізація? Це і є бонуси відкладені на потім. Цивілізація - спроба будувати щось надовго.