Насилля - головний ресурс нашої політики, яка спрагла до видовищ. Цим пояснюється більшість бійок і українській політиці. Депутати час від часу змовляються в ватсапі про хороший махач, лише задля того, аби відповідати вашим стереотипам.
І цей ресурс наша чинна влада контролює дедалі гірше. Навіть попри карантин протестувальники обсіли Банкову, і сьогодні зранку активісти пікетували будинок Грушевського 9, в якому нині живе Володимир Зеленський. Це, між іншим, перший такий "доступ" до політичного тіла самого президента, раніше усі удари були по тілу фото оточення. Тепер же, даючи йому зрозуміти, що спокою не буде і вдома, для Зеленського має настати усвідомлення, що конфліктів уникати неможливо. Політика складається таким чином, що неконфліктна природа верхівки Слуг (ба більше - заяча) дає можливість розгорнутися усім іншим, зокрема Портнову і Авакову, які скоро сконцентрують в руках усе що стріляє, судить і виносить вироки.
Зеленський призначив чоловіка бухгалтерки начальником 95 Кварталу департаменту військової розвідки, іншу співробітницю студії сьогодні призначили в Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. І все би нічого, якби не критика таких явищ ним самим завчасно. Сталося так, що він сам створив собі висоту, з якої буде падати. Але найбільше випробування стоїть все одно перед людьми: їм треба прийняти гірку правду, що політики мають бізнес і вимагати від них його не мати - змушувати їх бути маріонетками в чужих руках. Їм треба прийняти правду, що на вищих рангах політик часто не може довіритися нікому, окрім власного кума чи однокурсника. Це і має бути головний висновок з Зеленського: навіть якщо нами б управляли святі, вони безсилі проти реальності, і масовий осуд їх дій часто стосується не тих речей які можна змінити. Але можна піти і навпаки: знову просити небеса скинути нам месію, хоча по факту потрібен звичайний управлінець.
І все як завжди, по колу.
Символічного насилля буде дедалі більше, протестних акцій дедалі більше. Невдоволених - дедалі більше. Бажання слухати владу - дедалі менше. Віконце можливостей влади в нашій країні річ яка дуже швидко закривається.
У цій історії я вже не боюсь узурпації влади "зеленою чумою" як люблять писати в соцмережах. Я боюсь чуми наступного кольору, яка прийде на тих самих гаслах що і Зеленський, скидати його коли він хоч трохи порозумнішає.