Держдеп США різко негативно ставиться до реакції Зеленського на кейс з плівками Деркача-Кулика. Це стало відомо сьогодні з матеріалу Європейської правди, розповсюдженого купою великих медіа.
По факту Україна на чолі з Зеленським догралася не тільки в очах демократів і Байдена, на якого Печерський суд в обличчі судді Вовка постановив відкрити справу. Державний департамент США очолює цілком собі Республіканець Помпео, який і буде давати нам по руках за ці манси. Ніякий не Сорос і не Демпартія. Повноцінну політику по Україні формують саме вони, сиві працівники департаментів і майори-аналітики. Ніякий Трамп і Джуліані, що може повторити долю Манафорта і присісти надовго, не порятують наші стосунки від краху, навіть якщо дуже захочуть.
Ми повертаємося знову таки до питання про реальні масштаби впливу Коломойського на Зеленського. Якщо Зеленський дав провернути йому цей карнавал з плівками, відкриттям кількох справ за їх фактом - тобто юридичної легалізації їх як справжніх - усе це не залишає ніяких маневрів думати що він не маріонетковий президент, і не фунт, на якого просто повісять усі гріхи. Між іншим, вже після антиколомойського закону, коли нібито стосунки мали бути з'ясовані до кінця і призвести до розриву стосунків, Зеленський призначив очільником "Альфи" СБУ вихідця з Дніпра Сергія Дусика. Як не дивно, він є людиною Коломойського, і потрібний, очевидно, щоб ніяке затримання його з метою екстрадиції не відбулося на практиці.
Незалежно від реальної мотивації Зеленського, у цій єдиній ситуації де він мав зреагувати саме як незалежний від Коломойського гравець, він зреагував ніяк. Пустив справу на самотік Деркачам і іншим людям, які зараз роблять зі стосунків Україна-США мотлох. Слуга народу - не більше ніж слабка карткова надбудова над планом Коломойського по уникненню екстрадиції у справі по відмиванню грошей в США.
Тому, що основна проблема зовсім не сам Приват, а відмивання грошей через нього. І справа у якій Коломойський ризикує в США присісти на пожиттєве не з тих, яку можна пропетляти в судах. Сьогодні вся країна фактично опиняється в заручниках у Ігоря Валерійовича. І якщо треба, то він готовий обложити її і колючим дротом заради того, аби не повторити долю Фірташа чи Лазаренка.
Телевізорна єресь румуна Дубінського і причесаний лякливий лоск Зеленського зіллються у звіті Держдепу США воєдино, як частина одного і того ж пазлу. Просто хтось краде, хтось перепродає, а хтось просто стоїть на шухері. Хтось бачив злочин, міг зарадити і не повідомив. Фактично - співучасник.
В усій цій грі з компроматами на людей рівня Байдена ми нагадуємо дикунів, які лізуть в рівні політики не доступні їхньому сприйняттю. Я би зрозумів якби ми були в поганих стосунках зі США, і так хотіли вколоти. Але сьогодні лише від їхніх грошей і доброї волі залежить, чи перетворяться гривні у вашій кишені на безсенсові папірці.
Так, дикуни можуть знайти на смітнику ядерну боєголовку. В інтересах і їх, і усього людства, покласти її на місце і не чіпати. Люди які сьогодні вимагають розслідування корупції Байдена в Україні, схоже думають, що дикун з ракетою це вже ракетні війська стратегічного призначення. Ні, анітрохи. Погано буде і їм, і нам.
Добре - лише Коломойському, який уникне тюрячки, і трохи Росії, яка ще раз покаже, що ми не вміємо спілкуватися з світовими державами нормально.