Мене останнім часом почали дуже багато питати про можливий соціальний вибух і масові протести українців незабаром. Очевидно, мається на увазі загальнонаціональний протест, бо точкові - Рух опору капітуляції, справа Стерненка, справа Ріффмастера вже змобілізували достатню кількість людей - умовний кістяк. Ніяка повноцінна масова протестна діяльність зараз не можлива. Але звісно, ніхто не виключає таку ситуацію в майбутньому.
Акції Руху опору капітуляції зазвичай збирають лише частину від мобілізаційного потенціалу політсил які це ініціюють. Найбільш яскраві показники - Нацкорпус і ЄС, які цього разу виставили символічну кількість активу. І сама манера проведення акцій (не мобілізація на Київ, а одночасно в усіх регіонах - тобто протест символічний. Ніяка революція в повній мірі не розглядається, бо немає необхідних умов.
На протестні настрої треба дивитися як на професійну діяльність. Зазвичай, є конкретні групи людей які виходять на мітинги, і конкретні групи які не виходять на них взагалі ніколи. Саме тому орієнтація протесту на меседжі підтримані усім народом одразу - хибна стратегія. Речі які подобаються більшості не можуть стати сіллю протесту - потрібні речі які мобілізують людей з більшості конкретних груп які схильні використовувати протест як засіб вираження поглядів. Ковбасні революції і мітинги за тарифи можете не розглядати - це не та цільова аудиторія, яка буде йти до останнього (і у більшості ні на які мітинги вони не ходять).
Це про реальний зміст можливих масових мітингів. Вони не можуть бути ковбасними - виходити за хороше життя не буде ніхто (бо це можна зробити і завтра і післязавтра, і через рік). Потрібна конкретна ситуація, яка може бути зіграна лише тут і зараз (непідписання угоди про Асоціацію з ЄС було конкретним тригером для 2013). Це про про привід. Привід обов'язково має бути конкретним в часі, якщо не вийдете сьогодні, то уже завтра будуть політичні втрати.
Якщо ви вимірюєте рейтинги довіри владі і на їх основі робите якісь висновки - це теж не дуже вірно. Бо це речі які змінюються швидше ніж за місяць у конкретних ситуаціях коли втрачено запас підтримки. Опоненти Зеленського готові виходити на акції протесту, але вони матимуть успіх лише коли ядро його прихильників буде втрачене через купу невірних кроків і врешті мовчатиме, замість захищати фаворита.
Анатомія протесту - складна річ. Сила і вектор протестувальників тут мають менше значення, ніж втрата влади самою владою. Розпад і хаос владних органів мають більше значення ніж кількість протестуючих.