Ввечері дам детальніший розбір по плівкам Деркача, але важливу річ підкреслю уже зараз.

Тобто ви розумієте, в спайці з ким діяла Верещук анонсовуючи якісь привітання Порошенка Путіну 2014 року? Чому саме вона поперлася на міни з інформацією яка перевіряється і спростовується за дві хвилини? На раціональну і розмірену Ірину Верещук, яку схоже взяли спікером від фракції СН це не дуже схоже.

І вибрик Верещук на шоу - пролог до вже нарізаної і заготовленої дози плівок з привітаннями Порошенка Путіну з першотравнем 2015 року. Як наслідок, це скоординовані дії і відношення до одного табору з Деркачем, Куликом, Портновим, Шарієм, Дубінським і іншими людьми сумнівної геополітичної орієнтації. А це означає і підкреслює річ, яку я кажу вже давно: щупальця проросійських сил, Коломойського і Медведчука значно далі виходять за трьох мушкетерів Куницького, Бужанського, Дубінського і вигнанця Полякова. Просто когось наймали як блазня, когось як снайпера, а когось як розвідника. І хтось наносить удари з криком монгольського улана, а хтось мовчки лежить на позиції кілька годин, чекаючи аби зробити постріл в голову. Ось і уся різниця.

Згадую і приклад випускника Оксфорду і ліберальної партії "Люди важливі" Дмитра Наталухи, який мав би бути соросенятком з такою біографією. Аж як обрався від Слуги то зразу почалося, і його розчарування в ринковій економіці, і ось це давай включимо станок з емісією, і збір підписів проти Смолія у Раді ще перед самим карантином.

І велика зелена крижина, з якої виповзають ці діячі потроху починає просвітлюватися. І несе вона в собі зовсім неприємні речі. Такі, що думається часом про ситуацію зразка зими-весни 2014 року. Де росіяни знову були на десять кроків попереду нас, і дуже посприяли тому, аби ми не могли відрізнити своїх від чужих.