Зміна фігур у ТКГ, призначення Піскуна і ще цілий ряд інших подій свідчать про дуже небезпечне явище. У Зеленського практично відсутня будь-яка лава запасних, і більше того, ті хто міг би піти в його команду ще півроку тому тепер вже точно не будуть так ризикувати.

Відставка Уряду Гончарука і спроба гратися у громовідводи очевидно провалилися: стійкість системи порушилася, а довіри до керівництва стає усе менше, скільки б "подельников" воно не звільняло. Але найголовніше і в тому, що ореол красивих медіаходів, тонких заходів з формування громадської думки швидко розвіюється щодо Зеленського. І надалі ситуацію будуть намагатися втримати абсолютно безглуздими ходами типу нової судової реформи Саакашвілі. Офіс президента буде намагатися сам собі відібрати суддів в колоду з тих хто більш лояльний. І законів в стилі "заборонити а потім ще раз заборонити" буде все більше.

Але найголовніше питання що ж у цій ситуації робитиме Росія. Висновки майже однозначні: хитатиме і вулицю, і Офіс президента одночасно. Зеленський зробив велику помилку, приклеївши своє політичне майбутнє до питання Донбасу, тож тепер буде відгрібати по повній.

Хто може нам у цій ситуації допомогти? Захід зі своїми кредитами, обміном розвідувальної інформації і тиском на РФ. Але Зеленський все далі пірнає у ситуацію, де йому не будуть протягувати руку, як пізньому Кучмі. І страусяча практика "не лізти" породить значно більше проблем, ніж навіть цілковита агресія у ключових питаннях. Невдовзі Костянтин Кулик зробить з плівок Деркача міжнародний скандал, який у якості хабаря Коломойський піднесе і Трампу, і РФ одночасно. До цієї ситуації усі а Україні хто мав би реагувати на таке підходять у максимально деморалізованому стані.

Роки йдуть, а ми досі не усвідомили чого від нас хоче РФ. І повірте, справа давно інша ніж бажання повісити триколор над Хрещатиком або забрати Донбас. Але чи розуміють це на Банковій?