Усі ці кейси з "вагнерівцями" які нібито як сліпі кошенята мали полетіти до України, де наше браве СБУ і ГУР мали штурмувати турецький літак (порушуючи усі норми міжнародного права) наводять на думки щодо стратегічної мети вкиду таких речей. Мета може походити як ззовні країни, так і зсередини.
Зеленський все ближче до прірви, над якою колихався колись і Янукович, і пізній Кучма, і навіть Лукашенко тепер. Все досить просто як світ: росіяни заганяють політика в глухий кут щодо його можливості комунікувати з Заходом. Створюють для цього підстави, створюють скандали, десь провокують удари по демократичній опозиції руками своїх силовиків у владі іншої країни. Роблять усе, що може завадити для президента бути почутим у Вашингтоні в критичний момент.
Коли ця точка доходить до кипіння, проігнорований Заходом і своїми громадянами президент починає йти на зближення з РФ. Так, власне кажучи, сталося і нині в Білорусі. Спершу були торги, затримання вагнерівців і навіть плани на підвищення рівня стосунків і призначення нового посла зі Штатів. Підігрів протестної ситуації з боку РФ, кровопролиття і як наслідок, ряд досить небезпечних для влади висновків з нього на Заході. В результаті, вимушені і незворотні поступки Лукашенка в бік РФ і демонстративне укріплення західного кордону.
Так діє правило РФ щодо сусідів, якщо їх влада не сильно погоджується, треба позбавити її усіх можливих альтернатив.
Сьогодні адміністрація Трампа розкритикувала український закон про локалізацію держзакупівель, нібито замаскований під чисту економіку, але в політичному плані абсолютно однозначно налаштований на знищення угоди про асоціацію з ЄС. Подавачем закону, між іншим, є нардеп від Слуги Дмитро Наталуха, який і раніше відзначався досить Коломойськими речами, як-от збір підписів за відставку глави НБУ Смолія.
І такі троянські коники у вигляді різних плівок Деркача, відновлення одіозних посадовців, публічних кивків Коломойському навколо Зеленського вже розкладені. Так, поки він не дуже готовий до повної і публічної кооперації зі спайкою РФ-Коломойський. Але на відміну від нього, ні РФ, ні Коломойський не залежать від рейтингів, які формуються телевізором. Тож у них є час і натхнення, а ще ціла купа підготовлених заходів для знищення можливості будь-кого на Банковій відкотити ситуацію у неприйнятні для себе форми.
Що може врятувати Зеленського від тотальної прірви? Ось і я не знаю, дорогі друзі. Ось і я не знаю.