Прочитав інтерв'ю радника президента Зеленського з питань США Ендрю Мака.
Що мене особливо позбавило, так це те що подіями в Україні він не цікавився, кілька років про них нічого не чув, аж тут Єрмак запропонував йому посаду радника президента. Дивина та й годі! Куди тому екс-генсеку НАТО Расмуссену, який займав посаду радника президента України з американських питань до Зеленського.
Мак розставляє забавні акценти і щодо фейку з спецоперацією "Вагнера" і їх виманці з Білорусі нібито ГУР і СБУ. Мовляв, метою був Єрмак бо такі гібридні ходи завжди б'ють по (пряма мова) "найсильніших, найбільш відданих та результативних". Як ще пояснити такі дифірамби в бік Єрмака, окрім того що Ендрю свого часу вчився разом з ним і це власне і стало причиною його призначення радником президента?
І моє улюблене, винесене в заголовок матеріалу, нібито США перестали питати про Коломойського, щойно президент підписав антиколомойський закон. Хах, оце так. Дійсно взяли і перестали? Для цього було варто всього лише вдаваної істерики нардепа Дубінського і кілька матюків від нього ж в соцмережах?
У той же час, кожного місяця надходять повідомлення про те, що Коломойському влада дає чіткі кивки і в сфері енергетики, і в сфері будівництва доріг (Велике будівництво) раптом отримує підряди компанія пов'язана з Коломойським.
І найголовніше, шляхи до знешкодження антиколомойського закону абсолютно не закриті. Вони цілком собі залишаються через Конституційний суд, і, о диво, судова влада останні місяці демонструє просто дива лояльності до Коломойського і його лобіста Портнова. Рішення КСУ щодо Ситника, Вищої ради правосуддя по судді Вовку, і вчорашній вирок по справі Суркісів - яскравий показник того, що рука Коломой Валерійовича міцно тримає рубильник судової системи. А антиколомойський закон підписали суто аби не псувати обличчя Володимира Олександровича.
Ось така фігня малята. І такої фігні дивом стає усе більше. Політичний сезон вже розпочався і навіть місцеві вибори у ньому - не головний ньюсмейкер.