Олігарх Віктор Пінчук - один з найбільших політичних гравців в Україні, причому зі стійким реноме прозахідного і патріотичного. Втім, з початком загострення стосунків з РФ Пінчука ніби підмінили.
В 2016 році він пише колонку для Wall Street Journal, в якій стверджує, що тему євроінтеграції для України варто відкласти, про Крим поки забути, а на окупованих територіях Донбасу провести вибори.
Тут і надалі поряд з Зеленським весь час люди близькі до Пінчука, він надає йому "соросят" як останній кадровий резерв. На диво, саме це сприяє становленню Зеленського як респектабельного кандидата в президенти, з яким за столом не гребують сідати навіть посли європейських країн чи США. Зеленський виходить з маргінесу і виграє президентські вибори.
Дивина та й годі, але згодом саме речі з колонки у Wall Street Journal почнуть втілюватися Офісом президента, коли до влади прийде Зеленський і призначить тестя Пінчука Кучму в Мінську ТКГ.
Трохи більше як за тиждень після цього призначення відбувається додаткова перевірка, внаслідок якої Євразійська економічна комісія (сфера впливу РФ) скасовує антидемпінгові мита на сталеві цільнопрокатні колеса, які поставляв в РФ холдинг Interpipe Пінчука. Холдинг врятовано від банкрутства, до якого могла призвести санкційна політика РФ проти Пінчука.
Увесь цей час "соросята" Пінчука в українській політиці відіграють роль проукраїнського крила, яке навіть часом намагається критикувати Коломойського і його вплив. Однак у підсумку, проект у Коломойського з Пінчуком один на двох, і його звати саме Зеленський.
Окрім цього, шалено прозахідний і євроінтеграційний Пінчук чомусь не гребує тримати в наглядовій раді свого дітища, YES кілька очевидно проросійських західних експертів. Таких, наприклад, як керівник Германо-російського форуму Александр Рар, або підприємець Стефан Фукс. Обидва час від часу висловлювалися в дусі "Україну ніхто не чекає в ЄС".
Ось такі експерти у Пінчука. Ось така у нього європейська стратегія. Тому і наші з вами "соросята" у момент тотальної концентрації влади в руках іншого друга РФ Ігоря Коломойського не стали кидатися на нього і спокійно продовжують працювати з Офісом президента. Тому, що хтось грає дуже грубу скрипку, як ось Ігор Валерійович, який загнаний в кут і схоже лобіюватиме поставки води окупантам в Крим. А хтось, як Пінчук, грає тоненьку тихеньку партію, засовуючи свою талановиту молодь в креатуру посольств США і ЄС і нашіптуючи їм повну фігню замість того, що реально відбувається в країні. Завіса.