Окрім того, що події в Україні рухаються до піку протистоянь, щось аналогічне і ще більш гучне відбувається у США. Звісно ж, в обох випадках не без фактору близьких президентських виборів в Штатах.
Сьогодні журнал TIME видав матеріал, у якому екс-дипломат Андрій Теліженко каже, що ОПЗЖ йому пропонували контакт з росіянами, однак він від нього відмовився. Як добре часом бачити лапшу не лише в українських медіа. Такі тези розповсюджуються лише аби потім апелювати до них, мовляв не агент він, сам же раніше про це казав. Після того як Деркач став відпрацьованим матеріалом для того, аби робити на нього ставку, оточення Джуліані всерйоз береться за Теліженка, який готовий публічно розповісти все те саме що і Деркач, при цьому не будучи випускником Академії КДБ СРСР.
Дуже хочеться спитати, дорогі мої республіканці, невже вам дійсно віриться, що скандал який закручується внаслідок використання російської дези співмірний з перевагами, які отримуєте ви у разі якщо хтось повірить в українську історію корупції Байдена? З 2017 року Деркач надсилає листи сенаторам Рону Джонсону і Чаку Гресслі, які тепер намагаються відмазати Теліженка від зв'язків з Деркачем, повністю їх заперечуючи.
Моя теза нині така сама як і раніше. Деркач, Теліженко, Артеменко, Кулик, Дубінський - ланцюжки одної мережі. Джуліані не хоче втрачати цю мережу і можливість вколоти Байдена, але після кейсу зі звинуваченнями проти Деркача все інше стає лише питанням часу.
Між іншим, той таки самий Артеменко, якого лобістом наймав Деркач приходив до студії телеканалу OAN спільно з Теліженком, і говорили дуже в унісон. Приходили, між іншим, до тієї ж самої корреспондентки Шанель Район, яка колись постила інформацію від Дубінського про обшуки на 1+1. Того самого Дубінського, який і сам з Деркачем сидів поряд, перш ніж додумалися посадити в те крісло Кулика. Таких ланцюжків можна набудувати десятки, бо працює одна і та ж сама група.
Найкрутіше в цій історії, що ми маємо повірити, як два творці наративу про українське втручання у вибори - Теліженко і Деркач в 2017 році самі незалежно один від одного розповідали одні і ті самі речі. І що після півроку роботи в посольстві України в США Теліженко став лобістом російського олігарха Фукса теж нібито не має впливати на нашу оцінку. А ще дуже забавний той факт, що колись Теліженко мав виступати зі своїми горе-свідченнями в Сенаті, однак сенатор Джонсон відклав це, посилаючись в тому числі на протиріччя в заявах Андрія, які можуть свідчити про брехню.
Як я вже писав, Республіканці з оточення Джуліані не до кінця усвідомлюють, з яким звіром грають. Конкретна ситуація з дзвінком Трампа Зеленському стала лакмусом ситуації, в якій військові розвідники і дипломати зіграли проти їхніх планів, очевидно не бажаючи продовження цих історій. Але розуміють загрозу далеко не всі. Тому історія буде продовжуватися.