Дебати Джо Байдена і Дональда Трампа видалися значно нижчими за рівнем, ніж минулі Трамп-Клінтон в 2016 році. Попри те, що обидва політики весь час достатньо таки язвили в бік одне одного, з стратегічної точки зору їх позиція була оборонною - обидва апелювали дуже багато до речей які допомагають утримувати власний ядерний електорат, і майже не працювали з темами common sense. Тобто боротьба за виборця центру який в рівній мірі може проголосувати і за Трампа і за Байдена толком не велася.
Обидва кандидати повторювали речі дуже властиві медіабульбашкам їхніх партій: слова Байдена про дурника Трампа, в стилі такої ж примітивної книги "Вогонь і лють в Білому домі", або ж постійні апеляції Трампа до деменції Байдена та інших чуток з консервативних медіа. Ці дебати могли б так і залишитися для нас простим обміном звинуваченнями двох іноземних політиків, якби не згадані Трампом слова про корупцію Байдена в Україні. Так чи інакше це підводить нас до розуміння, що російська спецоперація з втручання у вибори відбулася успішно, і оточення Дональда таки проковтнуло пропоновану їм наживку Деркача-Теліженка.
Ніби синхронізувавшись з цими ж подіями, сьогодні в Україні навпаки, закривають справу проти Байдена відкриту недавно за показами Шокіна. Дива та й годі, але навіщо було відкривати її на самому старті? Невже інстинкт самозбереження не радить в таких речах чекати хоча би кінця виборів в Штатах, навіть якщо начальство дуже просить?
В цьому "дьорганні" туди-сюди і лежить специфіка російських впливів на нас і на США. Трамп не дуже то і потрібен РФ, а ось внести смуту торпедуванням Байдена дуже навіть можлива і досяжна ціль для російських спецслужб. Бо навіть якщо Трамп виграє вибори, провести ланцюжок з втручанням з боку РФ буде нескладно, і в цьому РФ вже виграла, що в жодному випадку не програє остаточно.
І та сама історія з нашими олігархами. І амбарна книга Манафорта в 2016 році, і плівки Деркача зовсім не були самі по собі кивками лояльності то до демократів, то до республіканців. Бо причетні до цих епізодів, як ми раніше з'ясовували, практично ті самі люди і почерк у них практично однаковий.
А найголовніше - олігархат виграє від руйнування стосунків України зі США, які увесь час просять то демонополізації ринку газу, то не давати рефінанс Коломойському, то ще щось дуже подібне.
Але Дональд Фредович вже проковтнув наживку. А отже, вихор який міг закінчитися з виборами разом спокійно іде в майбутнє. І я не здивуюся, що тепер РФ вдало сама підкладе підстави вважати цю операцію російською ображеним на увесь світ і на Трампа демократам, зігравши партію заново вже з іншого боку.