Юра Луценко по праву може вважатися найбільш геніальним політиком року. Якщо як слід покопатися в цьому кейсі з втручанням РФ у вибори в штатах руцями Деркача, то Юра у виграші за будь-якого розвитку подій. З одного боку, дружба з Деркачем і взаємні запрошення на дні народження, весілля і все що можна собі уявити. Знову таки, ті самі звинувачення на адресу Йовановіч Юра озвучив на всю Україну раніше за Деркача. З іншого боку, Юра все ще косить під вірного порошенківця і прозахідного хлопця, час від часу з'являється на Прямому, і навіть грозить Деркачу пальчиком, но-но.
Юра непогано пише однією рукою, нібито в 2016-19 руках будучи якимось ніби каральним мечем Порошенка, і як слід закреслює, створюючи під людину Коломойського Кулика закритий департамент ГПУ своїм наказом.
Втім, стрічка навряд чи зможе витися так довго. Бо і ця історія рано чи пізно вилізе боком.
Влітку 2019 року телеграм-Портнова почав кидати грози. "Шукаємо інформацію про заступника генпрокурора Сергія Кізя! Уся інформація про кошти, нерухомість. Винагорода буде!". І тільки наївна українська голова починає думати що Портнов як завжди хоче погавкати і прижучити замгенпрокурора, як ось вспливає, лист за підписом Кізя полетів в Канаду з проханням зняти з Портнова санкції. Дивина та й годі! Портнов просто своїм скавчанням прикрив свою-таки шістку в генпрокуратурі, яку до речі призначав той самий Луценко.
Нічим іншим Сергій Кізь так особливо і не запам'ятався. Не плутайте його з Сидором Кізіним, який хоча і має схоже ім'я прізвище, і працював з Портновим в адвокватському об'єднанні "Портнов і партнери" але за дивним збігом обставин є ще і активним функціонером ВО Свобода на Житомирщині. Буває усіляке, знаєте. Але найголовніше, що ще пару кейсів вагнерівців чи чогось такого, і ці патріоти і ліберали перші побіжать зносити владу, аби просочитися в стару.
Колись дивився інтерв'ю наймолодшого генерала КДБ, керівника зовнішньої контррозвідки ПГУ КДБ Олега Калугіна, який по праву вважається найстатуснішим з тих хто перейшов з КДБ/ГРУ СРСР на бік США. Той працював в розвідці КДБ в Нью-Йорку і відзначав важливу річ, що їм (кадебістам) було принципово заборонено вербувати членів Комуністичної партії США. Чому? Бо американські комуністи по лінії партії і так вже співпрацювали з СРСР, навіть якщо керівники це знали. Тим більше, вони були під постійним наглядом американських спецслужб, і порпатися в їх середовищі було хибно.
Це я до чого. До того, що шукати небезпеку в ОПЗЖ чи серед партійців Шарія це звісно добре, і відповідає реальності. Але найбільш стратегічні і найдієвіші щупальця РФ завжди будуть проходити через особисті біографії наших не досить доброчесних еліт, і дуже навіть прозахідних з вигляду.
Донька Деркача Тетяна Терехова, до речі, член Європейської партії України. З тими самими прапорами Євросоюзу і всіма витікаючими. Попри це тему плівок Деркача вона звісно ж підсвічує, кажучи що через це її звільнили з посади ведучої телеканалу. Втім, одразу ж її підібрав інший канал з орбіти Медведчука.
Тому, перш ніж складати в голові приблизну карту російських впливів, завжди думайте про те, що ласкаве телятко вміє отримувати ресурси з двох корівок одразу. І наші будь-які прозахідні політики, часом випускники пафосних елітних Оксфордів, часом радикальні патріоти і бійці добровольчих формувань на виході спокійно можуть повторити долю Наді Савченко. Або Юри Луценко, якщо будуть балансувати ну аж занадто вміло.