Сьогодні американська сторона опублікувала дві заяви. Перша - від посольства США заява про Деркача, якого тепер обкладуть санкціями і дуже радять з ним не дружити. Чудово, правда вже трохи пізно. Друга - слова від заступника Держсекретаря США Бігена про те, що корупція в Україні складна проблема тому Зеленському не вдається швидко усе змінити, але він віддає справі високий пріоритет. І, увага, він провів зустрічі з представниками антикорупційних організацій, які дали йому оптимізм щодо майбутнього України. Це дуже іронічним чином співпало з досить критичним листом від європарламентарів на чолі з Віолою фон Крамон, яка минулого разу і сказала про ризики для безвізу якщо не припиниться уся ця чехарда з судовими і антикорупційними органами, яку затіяв Офіс президента. На думку авторів листа корупція у нас зараз приблизно як і була в 2017 році. Але чому ж заступник Держсекретаря такий оптимістичний в своїх оцінках?
Дайте вгадаю, мабуть заступник Держсекретаря Біген з тими самими Віталіками Шабуніними чай пили? Такі "активісти" яким посольство вірить більше потрібного дивним чином і стають причиною, чому Штати так в'яло реагують на події в нашій країні і тотальний провал по всім стратегічним галузям реформ. Там, до речі, сьогодні підколомойська Рада НБУ висловила недовіру людям Смолія в правлінні Нацбанку. Як, прогрес у реформах? Але штатам "консерви на довірі" вже встигли розповісти про те, що у нас все в порядку, наш президент дуже тужиться боротися з Коломойським і поки виходить що виходить. Власне, це і є відповідь, чому США так погано реагують і запізнюються в оцінках наших тенденцій і нової влади.
Ви знаєте яке українське медіа найбільш читане в посольстві США? KyivPost, і це не дивно бо воно англійською мовою. Але часом і там можна було прочитати різні речі. Наприклад в кінці 2019 року Київпост посилаючись на анонімні джерела пише про те, як Порошенко усю свою каденцію підкупав блогерів і розповсюджував фейки. Я не сперечаюся - дійсно міг таке робити, чому ні. Але джерела яким пропонує повірити КиївПост це якісь документи які були забуті співробітником АП Горковенком у своєму кабінеті. Дійсно? Забуті документи з писаниною хто кому і скільки? Це може могло бути при втечі Керенського з Зимового палацу, але не у випадку з АП які мали місяць часу між перемогою Зеленського на виборах і своїм виїздом з Банкової. Звісно ж, Горковенко усе заперечив коли його спитали. Але біда не в політичній кар'єрі Порошенка, а в тих таки Київпост.
Бо KyivPost з 2018 року належать бізнесмену Аднану Ківану, який, на мінуточку друг і соратник Сергія Ківалова. І в Багамських офшорних паперах оприлюднених цього року вони фігурують спільно в ряді компаній власниками. В той же час, Сергій Ківалов близький до уже знайомого нам Портнова, з яким вони в 2009 році спільно стали членами Вищої ради юстиції. Вірний "портновець" очільник окружного адмінсуду Вовк і взагалі колишній помічник Ківалова. Той же Вовк дає контакти помічниці Ківалова Славицької для вирішення *вопросиков* іншому рєшатєлю на опублікованих влітку плівках з прослуховуванням його і інших суддів з боку НАБУ.
А потім американський дипломат середньої руки сідає писати дайджест для посла чи політичного директора. І не ходить в кожен суд, і не з кожним говорить, а просто відкриває Київпост чи ще щось, звідки досить некритично скатує тези собі в звіт. І таке ось цейво з наших "найчесніших" медіа лізе вгору по дипломатичних каналах. Бо людині з американським паспортом часом буває важко зрозуміти, як так, що це всі журналісти в країні замовні.
Я згадую мемуари Ігоря Калмикова, який колись закінчив Військово-дипломатичну академію СРСР а потім працював в окупаційній адміністрації СРСР в Берліні після війни. Він писав про те, що йому дивно як американські журналісти відкидають агітки від політруків, але з охотою спілкуються з радянськими журналістами, аби отримати правду. Бо на їх наївну зразка 1945 року думку радянський журналіст не міг бути таким ангажованим як і політрук. Помилялися тоді, помиляються і зараз.