Минулого тижня в мережі з'явилася інформація про "експертизу" в справі Роттердам+ надзвичайно вигідну для Коломойського, зробленою такою собі Іриною Педь на замовлення НАБУ.
Ірина Педь, як виявилося, в вересні 2019 року вже підписувала експертизу по феросплавному заводу Коломойського, присудивши йому суму аж в цілих 40 млрд грн збитків. Вигідно, чи не так? Але важлива в цій історії і інша специфічна сторона. В справі Роттердам+ інтереси наших улюблених антикорупціонерів і Коломойського знову неабияк співпали.
Цієї осені свої позови проти Роттердаму синхронно подали і Нікопольський завод феросплавів Коломойського, якому робила експертизу Ірина Педь, і Віталій Шабунін, організація якого так сприяла створенню НАБУ, яке найняло Педь для експертизи на диво знову вигідної для Коломойського.
І ця історія спокійно може лягти на поличку до пояснень, навіщо таки антикорупціонери а-ля Лещенко і Войціцька час від часу підсвічують наративи людей Коломойського, таких як Герус. І взагалі сам проект "Зеленський" був висунутий на авансцену саме союзом жаби і гадюки: одночасно антикорупціонерів, людей Коломойського і людей Авакова, які спільно вклалися в кампанію Володимир Санича.
Вже згадана Ірина Педь в документах вказала свою пошту на домені компанії Arzinger, яка має для української політичної історії 2010-х прямо таки визначне значення. Справа в тому, що перш ніж Лещенко і Шабунін почали видавати нам прокурора Каська за героя опору корупції, він встиг досить попрацювати в адвокатській компанії Arzinger, яка одночасно була символом і жаби української антикорупції, і гадюки олігархічних інтересів які злилися воєдино в одній компанії. В той же час, компанія активно захищала інтереси младоолігарха Сергія Курченка і його активи, і навіть інтереси Роснефти в Україні вже після Майдану.
І в ті ж таки роки двоє арцингерівців Касько і Бондарєв стають членами наглядової ради антикорупційної організації Transparency International Ukraine. При цьому Бондарєв не просто був лобістом з Арцингера, а прийшов туди з посади очільника юридичного відділу компанії української гілки компанії РусАл російського олігарха Дерипаски.
Між іншим, це саме Арцингер колись був спонсором Демократичного альянсу, звідки родом наші антикорупціонери. Не дивно, що саме вони і Transparency International Ukraine кидалися на закон про спецконфіскацію коштів Курченка, як в останній бій в 2016-17 році.
А потім вже в часи Зеленського Касько призначається замгенпрокурора, не в останню чергу завдяки протекції свого однокурсника з юрфаку ЛНУ Андрія Богдана. А наші улюблені антикорупціонери продовжують обсмоктувати фігуру Каська та інших, казати про прогрес в реформах аж до самого зняття Гончарука. Ніяких інтересів, лише бізнес, ага.
А потім ви дивуєтеся, чому наша олігархія така міцна. Поки ви думаєте, як будете перемагати своїх ворогів, олігархія думає про їх купівлю оптом та перетворення на приховану мережу впливу. І наші антикорупціонери як завжди провели кругом пальця своїх західних старших товаришів, які вірили в подолання корупції чесними і принциповими активістами.