Як я вже писав, референдум є способом захоплення влади невеликою групою осіб. Головна мета таких референдумів майже завжди - зламати опір активної меншості яка одна (а ніякий не міфічний "народ") є запобіжником від тотальної влади невеликої групи осіб.
Зеленський анонсував звісно ж не референдум, хоча саме прологом до референдуму таке опитування на дільницях називає Стефанчук. Раніше з цими ідеями вперто носився Медведчук, але ми будемо і далі думати, що таке форсування ідей про референдум є абсолютно випадковим ходом. Зовсім ні, бо врешті від нього не стали відмовлятися навіть коли парламент відмовив у дивній ініціативі розширити повноваження ЦВК близько місяця тому. Це було на наступний день після демаршу Лероса, тож близько 70 Слуг не проголосували разом з фракцією і усе завершилося нічим. Втім, Зеленський вирішив озвучити цю ідею про опитування і в обхід парламенту.
Найбільшою для нас самих проблемою, яка вшита в нашу культуру може стати наша відсутність державницьких традицій і нерозуміння, що далеко не усі рішення схвалені народом принесуть йому самому користь. Навіть якщо нинішній раз це лише забавка Офісу президента, дитині вже вручили в руки сірники і вона не забариться спалити хату якщо не цього, то наступного разу.
РФ спокійно використовує референдуми для закріплення свого статус-кво. Уявіть собі, якби ми голосували на референдумі щодо Криму тепер, або щодо нашого вступу до НАТО. Я розумію, що в соцопитуваннях наші громадяни дуже патріоти, але завжди знайдуться ті, хто бойкотує. Особливо, зважаючи на наших "патріотів" і "демократів" які все частіше то з'являються в компанії не тих облич, то мають сумнівне минуле. Більше того, як правило ці усі сили абсолютно анархічні - вони вкотре поводять себе ніби живуть у підпіллі не у своїй державі.
Головне завдання референдуму - прикрити проросійські меседжі. Ніби ще рік тому не було дуже глибокого сумніву, щодо того чи йти нам до НАТО чи ні. Тепер це рішення може бути ускладнене наприклад провалом голосування за нього на референдумі, на який доведеться зважати.
І ось уся політтехнологічна новизна Команди Зе як проросійської сили: ідеї потрібні РФ можуть спокійно прийматися не з позицій потреби союзних відносин з РФ, а з позицій бажання народу. Хто ризикне піти проти більшості?
Наші еліти як завжди схожі на дурних переляканих цуценят. Я пам'ятаю цей вал облизувань народовладдя і нових обличч, який намагалися копіювати політики після успіху Зеленського на виборах. Референдум може спокійно змінити баланс сил не на користь кращого шляху, хоча би з тієї точки зору що наш пересічний громадянин майже ніколи і ні в чому не розбирається, так аби регулярно голосувати як слід. І політики будуть свідомо йти хибним шляхом, бо за правильний на референдумі ніхто не проголосував.
Тому "народ" який усе розуміє, який морально чесніший за політиків, "народ" який гнобили і який може сам жити по правді і розуму - найстрашніший для нашої державності міф. Страшніший навіть за ідею про те, що українці це підвид росіян. Страшніший, бо значно дієвіший в російських руках. Ми любимо свої пісні і вишиванки, але не любимо порядку і ієрархії. Тому наша державність під загрозою.
Тому я щиро раджу усім, хто ще має честь і клепку для себе особисто заколоти цього вгодованого кабанчика, яким є політичний міф про мудрий і чесний народ. Будь-який добробут і вищий рівень цивілізованості - завжди продукт зусиль, подолання конфліктів і кроків подалі із зони комфорту.
Читайте Липинського. Читайте Куліша. Не вірте в мудрий народ!