Ми підходимо до важливого вододілу, за яким нас чекає нова прірва конфліктів. 25 жовтня намічені масштабні акції протесту в Білорусі, які спокійно можуть закінчитися розстрілами людей і гібридною окупацією країни росіянами. Сьогодні про це на Київському безпековому форумі казав секретар РНБО Данилов. Що робити з новими гіпотетичними кілометрами можливого фронту від Волині до Чернігівщини навряд чи хтось знає.
В ту-таки дату, 25 жовтня у нас намічені місцеві вибори, за якими повна турбулентність. Якщо за цією датою не йтиме тотальна зміна підходів у політиці щодо Донбасу, то це означатиме що миротворчість Єрмака вже точно ніяка не спроба перетягування електорату ОПЗЖ і не передвиборчі обіцянки вічного миру, а спроба підготовки сепаратного миру на умовах РФ. Знову таки, усім ключовим політичним групам окрім самої влади вигідний розпуск парламенту і перевибори, і якщо півроку тому це було конспірологією, сьогодні про це вже говорять в СН, зокрема нардеп Микита Потураєв.
В усьому цьому хаосі нікуди не пропадають загрози, пов'язані з виборами в США. Вони відбудуться через тиждень, а часу для ідіотів з влади аби відкрити нову справу проти Байдена може цілком вистачити.
Сьогодні екс-дипломат Теліженко повторив повністю шлях Андрія Деркача: йому як і Деркачу були заблоковані сторінки у фейсбуку, а два тижні тому анульовано візу до США. Вочевидь, доповідь комітету Сенату США з розвідки де Теліженко і Деркач описані в одній обоймі з росіянами дійсно непогано спрацювала тригером для американських спецслужб. Але не для наших.
Тим часом позавчора Зеленський призначає нового керівника СБУ в АР Крим (в екзилі) Олега Кулініча. Все би нічого, але це екс-заступник Деркача в Енергоатомі, який зайняв посаду віце-президента компанії у 2006 році, коли сам Деркач став її президентом. Це ще раз нам підкреслює гостроту моменту і пояснює, чому після настійливих заяв про роботу Деркача на РФ спецслужбами США наша влада так і не поворухнула руками в його бік.
Бо Деркач така сама частина великого владного пазлу, який значно складніше за публічні Офіс президента, парламент і Кабмін. Якоюсь мірою і сам Зеленський лише фасадна частина цього пазлу, тому ворон воронові ока не виклює.
Між іншим і сама Юлія Мендель в травні 2019 року випустила статтю в Нью-Йорк Таймс, де спільно з Кеннетом Фогелем писала про Байдена ті самі речі, які згодом озвучить Деркач на своїх засіданнях з оголошенням плівок. Та сама корупція, та сама Бурісма. І це наша Юлія, незмінний прес-секретар яка у більшості асоціюється лише з скандалами, де вона відштовхує від Зеленського журналістів, аби той не сказав їм чогось абсолютно не по тексту.
Ніколи не буває такої темної ночі, як перед самим світанком. І ми потроху підходимо до цієї темряви. Колись більшості стане ясно, що другого траншу МВФ не буде. І саме тоді і почнеться справжня паніка.