Юлія Мендель вчора трохи оскандалилася своїм "на жаль" повідомленням про хворобу Зеленського. Але навіть це не найбільший її скандал в житті, в якому вона приймала участь.

Як я вже писав раніше, в 2019 році Мендель спільно з Кеннетом Фогелем випустила для New York Times статтю про Байдена і виклала там неабияку частину наративу з історією компанії Бурізма, який згодом буде розповсюджуватися Деркачем і іншими товаришами з корочками агентів ФСБ РФ. Трохи оскандалилася, але ніхто знову таки значення не надав, коли така політично ангажована в світовий скандал особа стала прес-секретарем Зеленського, і більше того мабуть ще і своєю рукою писала йому промови про те що Україна таки зберігає двопартійну підтримку США і Зеленський не грає у втручання у вибори.

Цікаво інше. 2018 року Юлія Мендель спільно з московським кореспондентом NYT пише статтю, де йдеться, що Україна закрила справу проти Пола Манафорта, відкриту через "амбарну книгу Партії регіонів". Луценко тоді публічно спростовував це, і відзначав що справа не закрита. Дивно, але появи Мендель на сторінках New York Times стосувалися двох скандальних наративів "українського втручання у вибори", як це називали б росіяни. В одному випадку Мендель кидає бруд на Байдена, в іншому - просто на Україну, яка нібито закрила справу Манафорта. Росіянам придатні обидві ситуації, бо вони добре ілюструють Заходу яка Україна бананова республіка, і взагалі сприяє розриву стосунків Києва і Вашингтона.

Важлива для нас і третя стаття NYT, опублікована двома попередніми співавторами Мендель, Кеннетом Фогелем і Ендрю Крамером взимку 2019 року. Там йшлося про не досить приємну для України інформацію про роботу Зеленського з лобістами з оточення Манафорта. З цієї статті пішов небезпечний для наших стосунків зі США дзвіночок, що Зеленський розглядає кандидатуру Андрія Теліженка на посаду посла України в США. Звісно, ніяких адекватних доказів не надавалося, та і людина в дипломатичному ранзі третього секретаря не могла розглядатися на роль посла в США Офісом навіть теоретично. Теліженко на той момент вже був учасником операції Деркача, просувачем небезпечного наративу про корупційність Байдена і загалом токсичною для США особою. Тому його просування як кандидатури на посла в NYT давало Вашингтону ще раз усвідомити, що офіційний Київ трохи не в собі і з ним поки не варто заводити діалог на нормальному рівні довіри. І самі тепер думайте, чи у виграші від цього був Ігор Коломойський і чи не це усе було тактичною метою росіян в Україні.

Я так люблю збіги, усілякі свідчення тісноти Світу і невипадкові випадковості, що здається вони одні мають право на те аби бути підставою для розуміння Світу.

https://www.nytimes.com/2019/12/13/us/politics/ukraine-zelensky-trump.html

https://interfax.com.ua/news/general/503381.html

https://www.businessinsider.com/iuliia-mendel-joe-biden-ukraine-spokesperson-controversy-2019-6