Мене свого часу спитали, якою може бути softpower РФ якщо винести за дужки усі загальновідомі нам проросійські рухи і різноманітні спроби в утворення якогось євразійського дискурсу на експорт. Як показує практика, росіянам набагато краще вдаються диверсії і саботаж, аніж вибудова якихось довгострокових стратегій, геополітичних дискурсів і революційних ідеологій.
Універсальною ідеєю, якою РФ прокладає собі шлях до реалізації своїх стратегій на Заході є корупція. Корупція у вищих ешелонах прекрасно входить ножем в масло західного суспільства. Це для РФ і є модель відносин із шаховою дошкою західного світу: якщо вас не пускають рухати фігури на ній, ви робите усе, аби скинути цю дошку саботажем. Колишній очільник ЦРУ Девід Петреус писав у своїй колонці для Washington post в 2019 році саме такі речі. Корупція набуває характеру зброї для Російської федерації.
Згадайте як РФ спокійно відносилася до корупційності газових контрактів з Україною. Бо підгодовуватися на цьому давали виключно своїм людям. Як "маржа" з створила групу газових посередників Фірташа-Льовочкіна, яка за останні двадцять років найбільше доклалася до творення проросійських диверсій в нашій політиці. Як потім в 2008 році і Тимошенко підсіла на корупційний гачок газових перемовин. Цим людям з нашого боку росіяни "дозволили пастися" на жирній темі газу зовсім не задля простого збагачення лояльних. Корупція в політиці дає нечувані переваги перед прозорим фінансуванням вже хоча би з самих цифр, які надходять. Якщо це корупція іноземна, то є можливість ще і отримувати суми, яких політики в твоїй країні ніколи самі не зберуть у спонсорів. Росіяни мислять в темі політичного значення корупції на одну голову вище, тому розуміють, що через покоління такої політики "підгодовування" держава просто складеться як картковий будинок. По суті, це купівля у індіанців їх територій колонізаторами за дзеркало чи намисто.
В 2015 році журналіст Радіо Свобода Брайан Вітмор написав про корупцію як про фактор реалізації інтересів Путіна в Східній Європі. Вже тоді він написав, що успішне подолання корупції як фактор збереження влади прозахідними політиками. Лишався лише рік до того як антикорупціонер Лещенко спільно з НАБУ проведуть диверсію проти Трампа, фактично граючи на дискредитацію цих самих прозахідних політиків України перед ним. Потім ці ж люди паслися і навколо Зеленського, і тепер вони допомагають у поваленні КСУ в інтересах Офісу.
РФ сама створюючи корупцію на найвищому політичному рівні в Україні, мабуть, прекрасно розуміла і символічний капітал майбутньої антикорупційної діяльності. Більше того, в неї можна було прекрасно загорнути і сам саботаж у боротьбі з корупцією (стаття про незаконне збагачення заснована на порушенні принципу Конституції про презумпцію невинуватості), а саму діяльність активістів зробити якомога більш ідіотською - аби вона ще і мобілізувала маргіналів на критику зовнішнього управління. Як і у випадку з Європою - не пускають переставляти фігури на дошці, то переверни її усю.