Ох, як добре. Кулеба просить США допомогти новій зеленій команді розігнати Конституційний суд. Просто ось так взяти і посприяти розгону, бо цього разу антикорупційну ковдру перетягнула на себе владна команда з Офісу президента, а не мужики в мантіях. Тому Штати мають підігнати авіаносець і посприяти розгону КСУ, на який ні у кого в Конституції немає повноважень.
А якщо серйозно, то ось так і виглядає антикорупційна ідея в прямому застосуванні. Є внутрішня суперечка між групами впливу. Одна з них дістає з кишені антикорупційні нунчаки і починає розмахувати ними перед носом іншої. Громадськість в захваті, США і ЄС плескають в долоні - інфраструктура нових органів дійсно працює і наводить жах на олігархію, браво!
Ближче до ранку групи впливу між собою вирішують усі питання полюбовно, в бані або в гольф-клубі. Справи від антикорупціонерів і їх крики йдуть на розпалку для шашликів, епізоди забуваються, ніхто не сідає.
Через півроку стається новий конфлікт вже між іншими групами впливу. Кум чийогось кума, яа виявляється, працює в САП і його можна підключити, і ось, нові підозри і провадження! Громадськість і фахівці з посольств плескають в долоні. Ранок, мирний договір, шашлики, закриті справи. І так по колу.
Потім ще через півроку який-небудь топ з антикорупціонерів подає звіт, що інфраструктура-то діє, просто їй не дають видихнути злі можновладці. Давайте ще змусимо доярок декларуватися.
А усе просто. Просто наші українські групи впливу додумалися створити Заходу ілюзію, яка буде лягати в його моралістське світобачення і приносити постійні гучні епізоди, які дають інфоприводи і можна видати їх за результати. І продовжують вирішувати абсолютно внутрішні справи інструментами, які самі ж по телебаченню для маскування називають інструментами зовнішнього впливу.
Громадськість бідкається, посольства розводять руками.