Хто сильніший в українській політиці, кум Путіна чи кум Кучми?
Попри всю загрозливу зовнішню оболонку, навряд чи Медведчук може вважатися найбільш впливовим політиком проросійського табору. Втім, його бажання бути гегемоном і виглядати загрозливо і призводить до того, що часто "першим" виглядає саме він.
Втім, є і значно цікавіші фігури. Зокрема, колишній очільник АП Януковича, заступник Литвина, помічник і, за деякими даними, кум Кучми Сергій Льовочкін. Його образ зовсім не такий, як у Медведчука - він завжди прагне залишатися "другим номером", і саме це зумовлює той факт, що малюють карикатури і спалюють опудала не його, а Медведчука. Судять і тримають під домашнім арештом не його, а Фірташа. Висувають в президенти не його, а Бойка.
Чим особливо цікавий Льовочкін - так це його пристрасть до "проєвропейських сил". Свого часу він вів до Ради свій проект "Команда озимого покоління", який може вважатися першим ідейним поепердником нинішніх антикорупціонерів. Його ж людина Каськів свого часу був в лідерах партії "Пора", а потім "на диво" став регіоналом, коли Льовочкін осів на Банковій. Іншою дивною метаморфозою було призначення екс-журналістки Української правди Дарки Чепак прес-секретарем Януковича в Адміністрації Льовочкіна. Вже згодом Льовочкін її влаштував в свій же аналітичний центр "Нова Україна".
Втім, були в Українській правді і інші цікаві кадри. Сергій Лещенко, до прикладу чималу частину своїх "бомбових" інсайдів зробив на питаннях Росукренерго, Фірташа і інших представників орбіти Льовочкіна. Дивним чином, він так само став джерелом інформації про "Віденський консенсус" Порошенка - його договір навесні 2014 року у Відні з Фірташем і Льовочкіним та Кличком щодо взяття влади і взаємопідтримку. О диво, в тому 2014 ж в БПП раптом з'явився і сам Сергій Лещенко, який був в БПП аж до часів конфлікту Порошенка з Фірташем-Льовочкіним.
Більш цікаве ще інше. Лещенко, який оприлюднив амбарну книгу Партії регіонів і призвів до міжнародного скандалу мабуть мав якусь особливу вдачу перетинатися з інтересами і людьми Льовочкіна. Бо це ж сам Льовочкін і платив Манафорту в чорну за його послуги, і це цілком може пояснити звідки у Лещенка ця книга взялася. Між іншим, в 2013 році Євген Кисельов обмовився, що Найєм і Лещенко товаришують з російським політтехнологом і координатором інфополітики на каналі Льовочкіна "Інтер" Ігорем Шуваловим. Що ж, буває і таке.
А, і до речі, той же Льовочкін - політичний соратник і технолог Литвина, його "другий номер", і це саме Литвин взяв його на роботу до Кучми в адміністрацію.
А Литвин - сват усім відомого Деркача.
І моє улюблене. Проект "Нові лідери" на ICTV, 2019 рік. Ведучий - Сергій Притула, в кадрі Вакарчук і ще купа людей які надалі візьмуть участь у партії "Голос". Зчиняється скандал, виявляється хтось посадив у журі людину Льовочкіна - Андрія Єрмолаєва, який і був головою аналітичного центру "Нова Україна" де працевлаштували Дарку Чепак і інших відставних льовочкінців. Звісно, його потім зам'яли, але питання, невже антикорупціонери і дітки Пінчука не знали, кого садять в журі? Звісно знали, просто думали, що вже трохи підзабулося. Та і Пінчук - давній соратник Льовочкіна, а не чужа йому людина.
При цьому усьому, одна і та ж людина знаходиться на плаву вже двадцять років. Завжди стоїть десь неподалік скандалів України зі США - то з кольчугами, то з Лещенком, то тепер з Деркачем. А в цей час наші браві журналісти продовжують думати, новий прем'єр-міністр чи заступник генпрокурора - ставленик демократів чи республіканців? А ситуація, як завжди, проста як дві копійки. Просто треба трохи часу.
Коментарі (2)