Видалення сторінки Трампа з соцмережі Твіттер дало новий виток дискусії. Щоправда, вона майже уся грунтується на особистій симпатії чи антипатії автора посту до самого Трампа. Питання справедливості блокування його акаунту більшістю вирішується прямо на місці, просто по факту особистого ставлення до нього самого. Втім про принципи блокування це не говорить взагалі нічого, а вони у нашому суспільстві зараз надважливі.

Дуже мало користувачів у френд-стрічці звернули увагу на корінь питання: чи має право приватна корпорація володіти монопольним становищем у регулюванні інформації, в тому числі такої яка має прямі політичні наслідки, чи це право на регулювання належить державі. Адже в кінцевому підсумку рішення політичні, спровоковані впливом від регулювання інформації також ведуть до перерозподілу благ, і в перспективі десь в кінці можуть завершитися гегемонією.

Це питання досить незручне для людей, сформованих демократичною політичною культурою. Тому, в Україні якраз ним поки можна спокійно себе помучити. Якщо ми погоджуємося на існування соцмереж і того, що вони в принципі є сурогатом форуму, певним частковим симулякром суспільства, кому ми віддаємо право їх регулювати? Відповідь на це питання повністю базується на тому, чию гегемонію в теорії ви вважаєте меншою загрозою: гегемонію світової корпорації чи держави. Бо регулювання інформації теоретично спокійно може привести до переваги в якийсь бік.

Мені не здається, що гегемонія корпорацій світового рівня є меншою загрозою ніж будь-який грубий авторитаризм в сучасних державах, якого продовжують лякатися за інерцією, попри те що інституційна сила держав і спроможність до його введення падає. Попри усе, держава залишається носієм суспільного інтересу і її можна тягати за волосся на предмет невідповідності суспільному інтересу. Що можна зробити з приватною корпорацією, яка вам нічим не зобов'язана? Встановити контроль за діями держави врешті буде значно легше, ніж щодо загальносвітової корпорації.

Врешті, ми знаємо щось про тоталітаризм, авторитаризм, щось чули про Карла Шмітта і поняття суверенітету в умовах однієї держави. Якою навіть гіпотетично буде гегемонія корпоративна ніхто і близько поки не уявляє.

Я більш ніж впевнений, що як би не склалися надалі стосунки з Трампом, Республіканці в США будуть на вістрі спроб переосмислення інтернету як зони private property в public space, з усіма витікаючими регуляціями.