Позаштатний радник президента Зеленського Ігор Новіков в 2019 році злив інформацію про дзвінок Джуліані в Офіс президента України в американські медіа і влаштував і американському і українському президентам море проблем на найближчі півроку. Якщо пам'ятаєте, то після цього дзвінка Джуліані був ще наступний від Трампа, стенограму якого потім довелося оприлюднити.
Ігор Новіков до того як стати позаштатним радником президента Зеленського був футурологом і очільником приватного навчального закладу "Університет Сингулярності". Як не дивно, не будучи особливо наближеним до політики, він втім вирішив злити в медіа інформацію про дзвінок Джуліані Зеленському з рекомендаціями відкрити справу проти Байдена. Що він міг зробити на своєму положенні аби не нашкодити? Щонайменше не кидати на вентилятор, те що може нашкодити усім одразу. Він міг спокійно віднести цю інформацію в українські спецслужби або надати її офіцеру безпеки посольства США в Києві. Навряд чи тоді б стався той розліт фігні який стався в результаті.
Для Трампа це закінчилось першою спробою його імпічменту і скандалом, для України ж - тотальним небажанням західних дипломатів їхати сюди на роботу. Тому посла для Києва шукали аж цілий рік, і зараз ця процедура досі триває.
І скільки таких ось людей траплялося в українській системі влади, які отримуючи якусь неоднозначну інформацію одразу ж несли її куди не слід і ставався скандал, від якого сивіли дипломати і спецслужбісти, та і журналісти не сильно спали ночами. Як цілі генерали СБУ (Віктор Трепак) десь знаходили вмбарну книгу Партії Регіонів і приносили її порушуючи службову інструкцію в НАБУ, звідки вона кочувала до птиці-говоруна Сергія Лещенка, а потім ставався скандал з посадкою Манафорта. Як цілі майори держохорони (Мельниченко) вирішували що краще віддати свої плівки голові Соцпартії Морозу, аби він влаштував із цього касетний скандал. Окрема історія і щодо Юрія Луценка, який ще будучи на посаді генпрокурора вирішив що йому кров з носа треба конфліктувати з Йовановіч і давати проти неї свідчення в медіа. Про Деркачів мовчу - там взагалі клініка.
Усі ці "викривачі", які кричать в натовп і кидають свої інсайди і свідчення в медіа замість того аби віднести їх в компетентні органи - така ж частина корупційної системи, як і те, що вони цим нагамаються нібито руйнувати. А страждає в результаті імідж України. І рано чи пізно в Foreign Affairs з'являється стаття, з якої український читач може дізнатися, що його країну оминають стороною дипломати в США, аби їх туди не призначили. Бо занадто токсично, багато скандалів, а вони хочуть тихенько попрацювати і спокійно без скандалів з чистою репутацією піти на пенсію. А ми продовжуємо думати, що це вони помиляються, а не ми.
Коментарі (5)