Вихід Притули з Політради Голосу навряд чи був обопільною згодою сторін. Але це навряд чи якась довгострокова драма для нього, бо Притула був потрібний Голосу значно більше, за потрібність партії Голос для самого Притули.

Такі проекти як "Голос" чи "Самопоміч" рідко існують в стінах Ради довше за одну каденцію, бо самі є лише вторинним явищем і лише наслідком химерного сплаву реформаторських ГО, фінансово-промислових груп і ряду компаній (поява Кіри Рудик тут здається аж надто симптоматичною). Цей сплав існував до партії Голос, існуватиме і після. Власне так само як можна бути впевненим в тому, що існуватиме націоналістичне крило політики незалежно від того, чи існуватиме Нацкорпус і Правий сектор надалі.

Вихід Притули це, звісно ж, вихід з уже потонулого корабля. Я не думаю що він буде йти в руслі публічного конфлікту з Голосом, але конкурувати за увагу тієї самої аудиторії буде окремо.

Як для отримання повної підтримки пулу Фіали-Пінчука-Фрідмана Притула виглядає досить пристойним кандидатом, якому не треба накручувати впізнаваність (а це для президентських виборів ледве не головна стартова характеристика). І зважаючи на те, що Притула був ведучим на кастингу "Голосу" - телешоу "Нові лідери" на ICTV, він давно для цього пулу не є чужою людиною.

Що я би порадив цьому кандидату - менше підліткових апеляцій до трушності і орієнтації на "реформи" як на суспільний запит. Це такий душняк, що з партіями а-ля Голос можна вже грати в бінго щодо їх позиціонування і майбутнього політичного словника який вони будуть використовувати.

Шукайте іншу нішу.