Назовні виліз один із найбільш системних конфліктів в колі бенефіціарів проекту "Зеленський".
Антикорупційна громадськість і її політичне крило остаточно побила горшки з Офісом президента. Те, що це сталося на День народження Стерненка - лише календарна випадковість. Конфлікт всередині партії Голос був видний ще місяць тому, коли на чутки про розпад монобільшості Кіра Рудик відповіла готовністю Голосу вступати в коаліцію з СН, аби їх підстрахувати, а Ярослав Юрчишин на це написав, що не буде об'єднуватися з СН в коаліцію.
Раніше я вже писав, що Льовочкін з Пінчуком вирішили влаштувати остаточне перетягування канату навколо посади очільника НАБУ. Пінчуку вигідно залишити Ситника (як там до речі, НАБУ вже відкрили справу проти УЗ і Нафтогазу які купували у нього продукцію за значно завищеними цінами?). НАБУ не раз відповідали взаємністю до любові, яку Віктор Михайлович проявляє до антикорупційних ініціатив. В системоутворюючому конфлікті Ахметова з Пінчуком і Коломойським по справі Роттердам+ влітку 2020 року НАБУ повністю зайняли сторону Пінчука. Та і новин по розслідуванню справи проти Пінчука, яку в 2016 році Луценко передав до НАБУ більше не з'являлося. Будемо сподіватися, що Ситник не відправив її ж в шредер одразу, аби вислужитися перед Віктором Михайловичем.
В той же час аж надто переконаними прихильниками зміни Ситника на посаді глави НАБУ цього тижня стали на Банковій. Минулого тижня зелені внесли до ВР законопроект, яким уможливлюється його зняття з посади. Десь в руслі подібних дій проти групи Пінчука можна вважати і звільнення глави УЗ Жмака минулого тижня Кабміном. Саме Жмак купував у Пінчука продукцію для УЗ за неринковими умовами, при цьому встиг підписати і антикорупційний меморандум з НАБУ. Та і сам Жмак - вихідець з управлінських структур Роснафти, яка все ще лишається ексклюзивним бізнес-партнером Пінчука.
Я вже раніше писав, що Льовочкін аж надто міцно сидить на Банковій. Минулої п'ятниці НАБУ нагадали, до Льовочкін і його сестра фігурують у справі проти Каськіва про виведення коштів з України. Дуже елегантний спосіб з боку НАБУ вколоти не просто Банкову, а того хто сприяє зняттю Ситника як зацікавлена група впливу. Наближений до Льовочкіна Каськів виводив інвестовані в Україну кошти через Держінвестпроект, який він очолював в часи Януковича. Все би нічого, але в цьому ж Держінвестпроекті в часи Каськіва працював цілий ряд людей нинішньої орбіти впливу Банкової: заступник Єрмака з зовнішньополітичних питань Ігор Жовква, заступник Єрмака з судових питань Андрій Смирнов, очільник Укроборонпрому Юрій Гусєв. Держінвестпроект існував як ініціатива Льовочкіна по вимиванню коштів і канув у вирі подій. Та і недавня заява глави Українського інституту майбутнього Вадима Денисенка свідчить про те, що Єрмак і Подоляк так само входить в орбіту Льовочкіна. Тому Банкова так сміливо і буде кроїти карту на користь Льови.
Зеленський оголосив про старт деолігархізації. Я буду дуже радий будь-яким діям проти Пінчука, якщо Зеленський зможе замахнутися на це. Але і це не буде деолігархізацією, якщо усе це пройде в інтересах Льовочкіна. Деякі коментатори від Банкової бравурно так і окреслюють дії по ударам проти Порошенка, Медведчука і Януковича в останні дні. Але і це далеко від реальності.
Якщо поділити торт не на шість шматків, а на три він зовсім не стане від цього меншим. Так і з українською економікою: деолігархізація не може наступити, поки олігархи воюють між собою зусиллями українських державних органів, навіть якщо чийсь шматок торта дійсно передадуть іншому гравцеві.