Вчора на ефір телешоу "Право на владу" на 1+1 було запрошено "військового експерта" Павла Фельгенгауера з російської "Нової газети". Фельгенгауер особливий тим, що жодного професійного стосунку до військової сфери, міжнародних відносин чи політичного аналізу він не має, однак на початку стягування російських військ встиг дати оцінку, що ЗСУ будуть розбиті за три години з трьох сторін шансів немає і ви зрозуміли.

При усій ліберальності його "Нової газети" і його доньки Тані Фельгенгауер, яка працює на Ехо Москви, експерт анітрохи не відрізнявся від імперіалістів типу Затуліна. Втім, існування Затуліних потрібне для російського внутрішнього ринку, а ось Фельгенгауери з ліберальних газет знадобляться аби класти лапшу і зовнішньому споживачу. Питання лише в тому, навіщо це на досі українському 1+1 показувати. Але ми ж з вами не маємо забувати про Ігоря Коломойського, для якого союз з РФ стає все більш значимим фактором у його порятунку від посадки.

В той же час, Ігор Валерійович час від часу наносить удари з забуття. Так, в США подали позов проти Нацбанку, з яким Коломойський воює вже досить давно. Позивачем виявився такий собі Микола Ковзель, екс-нардеп від БЮТ, якому Коломойський передав частину своїх активів, аби санкції на їх використання не розповсюджувалися. Цей позов особливий тим, що воскрешає деталі фабрикованих справ створених ручним прокурором Коломойського Куликом у провадженнях щодо Брокбізнесбанку та Реал Банку. Зважаючи на те, як Кулик клепає справи, йому вдалося приклеїти до цих епізодів ще і Гонтареву, до якої Коломойський відчуває особливу нелюбов. Зараз увесь цей спам в справах перекочує за океан, хоча звісно немає гарантії що американці цьому дійсно повірять. Ситуація стає особливо пікантною з огляду на те, що брат Миколи Ковзеля займає посаду судді в Окружному адмінсуді Києва, який так само підозріло лояльний до інтересів Коломойського.

Війна Коломойського з Нацбанком продовжується і вже набула усіх ознак війни з Україною в цілому. І те, що РФ і прихованими і відкритими методами сприяє йому в цій війні зовсім не є якоюсь дивною випадковістю. РФ давно стимулює стратегічну корупцію в Україні з метою знищення її державних механізмів і здатності до опору і олігархія є її ключовим елементом. Вчора в своєму зверненні з приводу надзвичайного стану через російську загрозу Байден окремо акцентував на транснаціональній корупції, яка по суті є тим самим. І я так само розробляю цю тему і бачу її велику актуальність в Україні, тож новини з цього приводу ще будуть попереду.

Якими б не були реальні домовленості і наслідки діалогу США-Росія, є речі які нам варто відмаркувати одразу. Яким би не був наслідок їхніх домовленостей, ми виходимо в сезон де домінуватиме жорсткий політичний реалізм і гіпотетична здатність застосування сили буде набагато більше формувати реальність, ніж найбільш важливі декларації і принципи. Навіть якщо вдасться "проскочити" цей етап, роль грубої військової сили нікуди не подінеться на найближчі роки.

Нівелювання українських державних механізмів з боку РФ у цьому конфлікті справляє на нас нітрохи не менший вплив ніж пряма збройна агресія. І це та істина від якої залежить наше виживання тепер.