Апеляційний суд скасував арешт полковника СБУ Нескоромного.

Він вже встиг з Заходу наробити заяв, від яких смердить російськими інформаційними спецопераціями за версту. Після того як оприлюднили його розмову, де він розповідає як йому сподобався виступ Путіна на Новий рік питань щодо його фігури особливо бути не може. І я навіть не буду питати як патріотичні офіцери з СБУ, які разом з ним займалися справою діамантових прокурорів не розгледіли вже тоді у ньому зрадника, якщо його зрада виявлялася навіть у чисто побутових речах.

Проблема в іншому. За своїм функціоналом Нескоромний дуже подібний до такого собі Олександра Онищенка, який втік з України і за кордоном розповідав що записував Порошенка і має доказів йому на довічне. Так само і Нескоромний зараз говорить абсолютно подібні речі вже про Зеленського. Та і приклад майора Мельниченка за часів Кучми лежить аж надто перед носом, аби його ігнорувати.

І біда не в тому, що є офіцери які займаються таким. А в тому, що наше суспільство дуже зневажливе до будь-яких вертикальних конструкцій, дуже критичне до будь-яких авторитетів (мені вже соромно за те, як часто ці риси пов'язують з довгою відсутністю у українця власної держави). І будь-яка чорна мітка сприймається нашими громадянами дуже некритично.

Тому наша держава і хитається з сторони в сторону, від кожної операції з застосуванням компромату проти вищих посадових осіб. І це значно більше робить нас вразливими перед діями РФ, ніж навіть ризики прямого застосування збройних підрозділів проти України. Бо компромат можна вкидати 24/7, а для збройної агресії потрібно чекати вигідного моменту.

Я не прошу любити владу, навіть перед обличчям дуже відвертих фактів. Але нам пора звикати до того, що рано чи пізно нам треба буде створити ту владу, яку хоча би не соромно любити. Анархія для нас це шлях у безодню.