Сьогодні поліцейські прийшли в гості до приймальні народного депутата від партії "Слуга народу" Людмили Буймістер, при цьому звинувачуючи її в заволодінні 3.5 млн євро підданого Швеції. Це був би звичайний побутовий кейс, якби поліція дивним чином не вирішила притягнути з собою на місце події блогера пулу Коломойського з ютуб-каналу "Свободний", очільник якого займає посаду помічника нардепа Максима Бужанського. Це до речі той самий блогер "Свободний", ака Владислав Сидоренко виступав в ролі незалежного журналіста при тому як Дубінський давав звіт на детекторі брехні про своє хабарництво з майданчиками Яценка. І цей візит поліції до приймальні Буймістер Дубінський вслід за блогером Сидоренком підсвітив в своїх соцмережах.
Прикол і в тому, що Буймістер давно і не дарма підозрюють у роботі на Ріната Ахметова. Якщо ви звикли до історій, де лицарі в синіх куртках воюють проти злих олігархів - не читайте далі. Бо ця історія по факту повністю про те, як олігархи борються між собою, позитивні сторони знайти в ній важко, а ось випадкові і недвозначні альянси - дуже легко. Мені в принципі байдуже, чи причетна Буймістер до якихось там розкрадань - це дійсно головняк поліції і самої депутатки розбиратися з цими заявами. Але те, що на місце події ексклюзивно приволокли Коломойського блогера дуже навіть нагадує про конфлікт Ігор Валерійовича і Віктора Пінчука з одного боку проти Ріната Ахметова з іншого.
Так склалося, що Пінчук і Коломойський володіють в Україні виробництвом енергозатратних феросплавів, і їм дуже би хотілося мати в нашій країні електроенергію з РФ і Білорусі, аби зменшити для себе ціну. З іншого ж боку, Рінат Леонідович Ахметов продає енергію і хоче продавати її подорожче, тому йому ці поставки з *братських країн* РФ і РБ абсолютно не потрібні. Від цього системоутворюючого конфлікту розходяться десятки епізодів і заголовків в медіа, які ми потім по шматочкам бачимо щодня.
На боці Коломойського-Пінчука тут грає усім відомий Сергій Лещенко, який навіть розкривав "стратегічні плани" ДТЕКу проти поставок електроенергії з Росії і Білорусі, часом підкладає свою свиню проти Ахметова і НАБУ, форсуючи справу Роттердам+, яку сторона Ахметова (в тому числі вже названа Буймістер) публічно критикують називаючи фабрикованою. Підкладає проти Ахметова дров і Андрій Герус. На боці Ахметова грали міненерго в особі Буславець і прем'єр Шмигаль, які не соромляться назвати поставки електроенергії з РФ і Білорусі загрозою національній безпеці.
Ось це і є набагато вище за усі ідеології, за маркери прозахідних і проросійських олігархів, які винаходять в наших дурнуватих медіа. Ось цей розлом глибший за партії, медіа і утворює по суті ледве не базовий політичний конфлікт української політики сьогодні. Принаймні, накачка цієї теми йде колосальна.
Скільки б не було в Україні партій, фірм-одноденок, по усіх стратегічних і дуже дорогих питаннях як енергетика, є лише дві партії - "вкл" і "выкл."
Підтримувати хоча б одну з них - величезна дурість. Але завжди знайдуться моралісти, які повірять в лозунги однієї сторони проти другої, натягнуть на це дурнувату ідеологічну рамку і будуть розмахувати як своїм прапором. Але завжди знайдуться і десятники, які торгуватимуть цими моралістами оптом і вроздріб.