Сьогодні добре писати пости про злочинний білоруський режим, але на його місці ви, дорогий читачу, скоріше за все не опинитеся ніколи.

Краще тут ще раз згадати дії білоруської опозиції, яка сама собі вирила могилу, роблячи революцію наполовину, як казав Руссо. З цих дій треба зробити висновки і ніколи не повторювати. З осені 2020-го року усі більш-менш притомні форми протесту стухали, дії ставали менш радикальними, а люди взагалі не розуміли навіщо йти на чергову "ходу в білому", "ходу за мир", "ходу жінок", якщо вона буде такою самою як попередня. Врешті, на початок Революція теж повинна підкорятися законам сюжету телесеріалів чи кінофільмів - у ній або є кульмінація або глядач просто перемкне канал, втомившись від одноманітності. Якщо за основу береться пацифістський сценарій, наслідки часто бувають катастрофічні.

Дійсно, "легко" мені тут це усе розповідати сидячи в Києві. Але принаймні люди які сьогодні зрозуміли що адміна NEXTи невдовзі можуть розстріляти мали би розуміти ще влітку 2020 року що вони починають, і що дороги назад в країнах зі смертною карою не буває. Або перемога усіма засобами, або розстріл за вигадану причину.