Зеленський підписав Указ про звільнення Головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака. Сьогодні-таки Верховна Рада проголосувала за перепідпорядкування Нацгвардї Головкому ЗСУ окрім військових частин.

Розтягнуто на три тижні, але усе ж проглядається ключова тенденція місяця: Зеленський проводить кадрові заміни в середовищі силовиків, тасуючи колоду максимально наскільки можливо. Частково це привідкриває завісу обставин відставки Авакова, яка виявилась радше зміною балансів сил на користь ОП, ніж якимось стратегічним далекосяжним кроком екс-міністра.

Отже:
- відставка Авакова та кількох його заступників
- відставка Головкома ЗСУ Руслана Хомчака. Замість Хомчака очікується призначення генерал-майора Залужного, командувача ОК "Північ".
- Відставка кількох заступників міністра оборони України та чутки про гіпотетичну зміну самого міністра (в якості кандидатури часом називають і Ірину Верещук). Втім, конфлікт Тарана із Хомчаком, схоже, міг завершитися суто відставкою Хомчака, а не їх обох. Таран - однозначно креатура Єрмака.
- відставка очільника Управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова та ще ряду важливих фігур Служби, зокрема очільника управління "К" Руслана Баранецького.
- відставка очільника СЗР Валерія Кондратюка і заміна його на директора НІСД Олександра Литвиненка.

Кондратюк насправді став дуже симптоматичною відставкою - як-ніяк, він лишався одним із "старших" на американському напрямку української політики, 1998 року випустився з антитерористичних курсів ФБР у США, а з 1999 по 2002 рік займав надважливу у ті часи (касетного і інших скандалів) посаду аташе з питань оборони при посольстві України в США. Врешті, 2004 року полковник Кондратюк разом з тодішнім очільником СБУ Смешком та ще групою вищих посадових осіб українських спецслужб зупинили висування спецпідрозділів ВВ МВС на Майдан, яке вочевидь готувалося для його розгону без узгодження з СБУ. Одним із ключових механізмів зупинки силового сценарію був саме тиск на Кучму і його оточення через контакти зі США. По суті, тоді вдалося дзвінками в посольство і послу серед ночі дійти до ситуації, де за наказом Кучми і його підлеглих війська згорнули і відправили назад. Щонайменше з початку 2000-х Кондратюк має зв'язки у США які і могли стати його запорукою для знаходження спільної мови з ОП, де щось толкове на американському напрямку сказати просто нікому - навіть американцеві Ендрю Маку.

Дуже показовим виглядає і звільнення бригадного генерала СБУ Андрія Наумова з посади очільника Управління внутрішньої безпеки СБУ. В самій Службі він фактично був руками, ногами, очима і головою Баканова, який насправді дещо далекий від внутрішньої специфіки діяльності СБУ і тому мав "пропускати" через Наумова усі пропозиції, в тому числі і по закупівлям. УВБ СБУ в цих умовах стало більш ніж просто важливою структурою, і їх обезголовлення несе певні загрози і для самого Баканова. Втім, він лишається другом дитинства Зеленського, тож цілком вірогідно що і його не забудуть.

Трус в середовищі силовиків і надважливе перепідпорядкування Нацгвардї Офісу президента через військових натякає на бажання швидкої консолідації влади на Банковій. Попри усе, зі США Зеленський повернеться або з розбитим коритом - і тоді силою доведеться давити мітинги проти нього, або зі згодою давити олігархів, в тому числі і тих, що досі не так далеко від нього - Коломойського та Фірташа передусім. В обох випадках силовики лишаються стратегічним ресурсом Офісу президента.

Окрім цього, в апаратних іграх Єрмак таки пересидів Авакова та зміг вдарити по іншим фігурам що не досить від нього залежали, зокрема по ексголові СЗР Кондратюку. Стиль Єрмака залишається тим самим, що і раніше: повноваження усіх міністерств, відомств, будь-які автономні центри впливу - усе каструється на користь Банкової. Усі питання вирішуються на Банковій, і переведення Нацгвардї у пряме підпорядкування ще раз робить прямий натяк на це. За якихось два роки практично політично знівельовані і МВС, і МЗС, і навіть дещо самі СЗР та СБУ яким поставили "варягів" ззовні.