Голос - все. Голос все вже багато разів, але тепер ще раз.

Найбільша проблема таких організацій у тому, що усі настільки принципові що не всидять в лавах однієї структури. Одне слово - реформатори. Продавати людям принциповість на виборах давно стало ноу-хау українських демократичних опозиціонерів. З проекта в проект, з року в рік український ліберальний політикум ніс як паличку естафети свій головний принцип - невміння домовлятися передусім між собою.

І будьте певні, це закладено настільки глибоко що ніяка зміна керівництва, ніяка нова партія не порятують такі проекти. Просто тому, що їхні "козирі" якими вони так пишаються насправді лише проблема для політичної діяльності і каменюка на шиї.

Сконцентрувати навколо себе гіпервибагливий електорат, "активістів" і потім ловити трагедію від кожної медіапроблеми де хтось з партійців когось послав нахуй. Навіщо потрібно орієнтуватися на такий гіперчутливий і не дуже стабільний сегмент суспільства - неясно. Вочевидь, людям які цим займаються по кайфу бути "партією активістів". Однак групи дійсно пасіонарних людей здебільшого закінчують свої історії безславно, у той час як у дійсно спроможних вертикальних структурах спеціально підмішують бром в чай аби пасіонарії заспокоїлися і могли нести службу спокійно.

Окрема драма в тому, що діяльність Голосу (Самопомочі, Демальянсу, море їх) базується здебільшого на примітивному розкручуванні і політизації проблем які мало хвилюють пересічного виборця під вивіскою обміну "хорошого урядування" на голоси виборців. Попри свій "стиль" партія за змістом так і лишилася не дуже наповненою ціннісно-ідейним виміром.

Якщо ви думаєте, що аби бути політиком достатньо вибудувати кампанію на тому що ви принципово проти усього поганого - забудьте про політику назавжди. Бо там точно таких самих розумників, які намагаються проїхати на "чесності" черга вже вишикувалась. І окремий наслідок цієї гіпертрофії чесності як сурогату ідеології - зайва вимогливість електорату до вас же.

Я можливо занадто цинічний, але це просто не моє. Забагато театру, забагато зайвої нудоти, забагато дитячих підходів які нівелюють будь які сильні сторони. Розкол був закономірним і хоч якось дає частині партійців другий шанс у політиці.