Я би мабуть дуже хотів аби наше суспільство хоч трохи зменшило градус свого непереборного ідеалістичного кута зору на усі процеси, які відбуваються в Світі. Північний Потік-2 виявився просто необхідним холодним душем, який спустив нас дещо на землю від наших улюблених абстракцій: Західний світ, демократія, нація, цивілізація, вільні держави, міжнародне право, взаємодопомога.

Росія стала тим унікальним явищем, завдяки якому нескінченних ідеалістів українців історія таки вчить хоча б якомусь прагматизму і реалізмові. Розплата за це як завжди виключно людськими життями, однак нам ніхто не винний у тому, що ми не навчилися завчасно.

Унікальним чином увесь час боротьби з Північним потоком-2 ми не помічали Німеччину як сторону в ситуації взагалі. Є якась українська стратегія по впливу на якісь кола в США, є якийсь вплив США на Німеччину. Раптом, увесь наш *чудовий план* не спрацьовує просто тому, що американського тиску на Німеччину виявляється значно менше ніж власно потреби США у участі Німеччини в новому антикитайському порядку денному. Усі наші потуги базувалися на тому, що ми чекаємо що США домовляться з Німеччиною на нашу користь за нас, і ось тепер коли вони цього не можуть зробити, ми сидимо з обличчям ніби це ми героїчно боролися з Північним потоком-2, а США відступили по зрадницьки.

Питання просте, а що ми запропонували Німеччині, першій економіці і фактично політичному лідеру ЄС, аби вони не обрали сценарій співпраці з РФ? Яким був наш сценарій щодо Німеччини як базовий? Що вона просто відмовляється від колосальних економічних вигод заради кхм... абстракцій? Заради демократії, чи, прости Господи, з міркувань що війна на Донбасі це війна за незалежність Німеччини в тому числі?

Треба якнайшвидше викидати цей ідеологічний мотлох з голів наших громадян, які беруть на себе сміливість міркувати про політику міжнародного рівня взагалі. Ніякі абстракції не діють, коли стикаються з прагматичними балансами інтересів, сил і великими грішми.

Якось так виходить, що усі грані зовнішніх факторів вигідних Україні - це виключно ідеалістичні твердження. РФ запропонувала замість усіх абстракцій простий і зрозумілий газ і виграла у нас цей раунд, хоча з нами були світлі лики демократії, міжнародного права, західних цінностей і образу жертви такого важливого для масової культури.

Якщо ми не навчимося пропонувати західним країнам від співжиття з нами щось більш відчутне ніж виконання морального обов'язку - наше існування на політичній мапі буде дедалі ілюзорнішим.