Найголовніше питання на наступний день 30-річчя незалежності України: а що далі?

Найбільше хочеться адресувати його самому формату Кримської платформи. Попри усе, в Україні немає повноцінної адженди щодо Криму і випрацювання її суто в стінах державних органів не виглядає реалістичним. В цих умовах заявляти про те що Кримська платформа не буде фінансуватися далі означає нівелювати увесь її потенціал на підльоті.

Кримська тематика надважлива і будьмо певні, нею ніхто в Україні поки не займається як слід. Хтось вважає що її можна звести суто до татарської повістки і теми корінних народів теж по суті не правий. Чим буде республіка Крим і чи буде вона республікою, тим більше автономною ми не знаємо, тому навіть якщо завтра російські війська випаруються з Криму (а багато хто в Україні розраховує саме на такий сценарій) неясно, що ми будемо розповідати у Сімферополі на головній площі. Чи буде там висіти татарський прапор, чи до нього приставлять ще і портрет барона Врангеля? Хто є якісним зрізом кримського українця і місцевим "Шевченком" якого можна буде меморіалізувати? Як ми будемо говорити з кримськими елітами і що пропонуватимемо, намагаючись налаштувати їх проти еліт російських? Яким, врешті, буде прапор Криму? Яким чином буде знижено міжетнічну напругу між татарами, українцями і росіянами?

Цієї адженди просто немає. І держава сама її не виробить. І найбільш образливо буде, якщо доля дасть нам кілька років віконця можливостей повернути Крим, бо росіяни знову утнуть у себе якусь смуту, а ми самі будемо не готові ні до чого взагалі і в статусі вичікування.

Саме тому зберегти хоча б якийсь експертний формат Кримської платформи у якості постійного дуже важливо.