Вчора Канцлерський суд штату Делавер надіслав прекрасний сигнал Володимиру Зеленському перед його візитом до США.
Справа у тому, що суддя відхилив позов Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова у справі ПриватБанку, за якою ті хотіли вивести справу з юрисдикції судів США і досягти того, аби її розглядали в судах України. О, найпрекрасніші українські суди! Навіть олігархи роблять усе, аби потрапити до ваших стін. Окремо пригадаю історію, як навесні 2020 року Данило Гетьманцев пропонував саме такі правки до антиколомойського закону, аби його дія розповсюджувалася лише щодо українських судів. Тема глибинної приязні між ледве не головним законописцем СН і Ігорем Валерійовичем, до речі, на відміну від того ж Дубінського розкрита недостатньо.
А взагалі це рішення - напрочуд чіткий маркер реальної ситуації з Коломойським і США. Зберігати лояльні стосунки з обома одночасно вже не вийде, і США час від часу надсилають нам такі сигнали, аби розуміли це не лише політики, але і почали прокльовуватися журналісти та більш-менш політично активні громадяни взагалі.
Найстрашніше буде, якщо Банкова реально вирішить уникнути будь-якої участі в розслідуванні питання в Україні. Бо тоді всі висновки зроблять замість неї, і будуть ці висновки скоріше за все аж надто жорсткими. До американських сигналів ОП ставиться аж надто ревниво - попри те, що всі усвідомлювали вірогідність висування Кличка в президенти, реальні проблеми Банкова почала створювати йому лише після його зустрічі з Держсекретарем Блінкеном в травні цього року. І було, звісно ж, зрозуміло що Держсекретар зустрівся з ним говорити не про труби і комунальну інфраструктуру, а про щось набагато стратегічніше. А це означає що класичні ревнощі Єрмака неабияк спрямовані саме в американський бік. Але бути "з усіма" одночасно не вийде: або хрестик, або труси, усе як у приказці.