Оголошення Сергієм Притулою про підготовку створення власної партії лягло на дуже цікавий контекст. Уже зараз зрозуміло що насправді розкол всередині Голосу остаточний, юрособа партії в руках Кіри Рудик і Ярослава Железняка, тож можливості у групи "Справедливість" балотуватися від неї знову не буде точно. Створення партії було лише питанням часу, але найцікавіше це те, як Притула під керівництво якого партію і хотіли підписати депутати в групі "Справедливість" зараз буде вдавати що вони якийсь сторонній організм, з якими будуть вестися перемовини про об'єднання з серйозним обличчям.

Аж дуже цікаву річ минулого тижня написав Ярослав Железняк. Вона полягає у тому, що два депутати з "Справедливості" - Піпа і Васильченко отримали собі від Уряду виплати на округи, тобто субвенції, так званий соцеконом. Найбільш цікавим є те, що такі виплати отримують майже завжди виключно провладні депутати (навіть не усі з СН їх отримали, до речі), а тому стрілялка компасу вкотре перевертається: на ОП, схоже, працює не стільки Рудик і Железняк, скільки ті, хто ще учора їх звинувачував у цьому. Голосування по абсолютно безглуздому і позбавленому реального значення піар-закону влади по деолігархізації було показовим: саме група "Справедливість" докинула владі свої 11 голосів, чого попередньо ніхто не очікував.

На цьому тлі чуток про співробітництво бунтівного крила Голосу з ОП раптом Притула і заявляє про створення власної партії. Що ж, непогано, і партія дійсно їм рано чи пізно була б дуже корисна. Проблема лише у тому, хто буде реальним - об'єктивним інтересантом цієї партії і її подальшого існування. Можна знову тиражувати клішовані розповіді про те що *нас спонсує малий бізнес, і позиція спонсорів ніяк не впливає на нашу*, але у нашій політиці не так багато спонсорів які здатні тягнути на собі фінансування партій парламентського рівня. Пригадую інтерв'ю Притули Яніні Соколовій де він ствердно кивнув на питання, чи спонсує його Томаш Фіала, та забув трохи нюансів українського законодавства, а потім сам Фіала був змушений це спростовувати - бо насправді іноземні громадяни не мають такого права в Україні. Зате Фіала м'яко вийшов з ситуації сказавши що це лише дружина фінансувала і деякі співробітники Дрегон Кепітал теж.

Проблема втім, у наступному - якщо Томаш Фіала досі залишається найбільш впливовим спонсором політсили, то буде дивно якщо Притула і Справедливість виявляться десь по опозиційний до його ідей бік. Пригадую голосування за закон 486-IX який в інтересах Фіали скасовував сплату воєнного збору з доходів з ОВДП, такої важливої теми для Дрегон Кепітал, але чомусь жоден принциповий патріот з Голосу тоді не став кусати руку господаря.

Цього літа Фіала купив Українську правду. На диво, градус критики влади і в УП, і в НВ дуже впав. НБУ дозволив Фіалі купити власний банк, що так само маркує серйозне потепління його стосунків із владою. Найцікавіше і те, що нова сенсаційна стаття на УП про Семена Семенченка, білоруські протести і спецслужби де нібито йшлося суто про справи минулих днів мала на диво невелику за обсягом деталь, яка побіжно стосувалася і сучасної української політичної ситуації. Вона кидала неабияку тінь на особу ексочільника військової розвідки ГУР Василя Бурби, доповідь якого по вагнерівцям в ході ТСК минулого тижня усіляко прагнула зірвати команда Банкової. Вочевидь саме так Фіала на сторінках свого видання робить зручні кивки в інтересах Єрмака. Принагідно я згадаю і кампанію голосят по Авакову, яка, на диво звучала майже в унісон з рупорами Банкової такими як Петров з Ісландії і стала остаточно зрозумілою лише коли відставка Авакова відбулася, від чого неабияк виграв Єрмак. Наступним об'єктом "антикорупційного гніву" будуть Порошенко і, увага, Кличко, ворогів у якого в сучасній політиці немає ніде окрім вулиці Банкової.