Зеленський в телеефірі визнав наявність офшорів та заявив, що вони не використовувалися задля ухилення від сплати податків. З точки зору технологічної це хід, звісно ж, грамотний. Але проблема не у тому що через офшори у політиків падають рейтинги. Така інформація часто для звичайного виборця проходить набагато менш помітною, ніж нам тут може здатися в ехокамері Фейсбуку.

Проблема у тому, що ці гроші Ігор Валерійовичем незаконно виведені з ПриватБанку. А отже, очікувати якоїсь допомоги у розслідуванні з нашого боку американцям не варто: ніхто не хоче відслідкувати одну із трас руху коштів вкладників ПриватБанку прямо на офшори Green Family LTD. І саме по кейсам Привату жодного руху не чути вже давно, хоча нібито священне НАБУ веде слідство, хоча по ньому не чути нічого конкретного вже більше року.

Показовим зрізом стала і справа Медведчука, з підозрою за яку просили медійно-сенсаційні 1 млрд грн. Банкова раптово приліпила туди Гонтареву, яка по суті нажила з впливових ворогів у цій країні лише Ігоря Валерійовича Коломойського, чий банк вона націоналізовувала в 2016 році на посаді очільниці НБУ. І на відміну від того ж Порошенка, чия поява у справі могла бути продиктована політичними міркуваннями і розрахунком Банкової, поява там прізвища Гонтаревої натякає на те, хто насправді тримає ключі від системи в нашій країні. Бо, на диво, Гонтареву важко приплести до політики, через її прізвище важко вплинути на електорат, але як особиста помста Коломойського це виглядає дійсно дуже красиво.

Я пригадую і інший сюжет: попередня справа проти Гонтаревої була склепана на початку 2019 року, в розпал виборчої кампанії перед другим туром Зеленський-Порошенко. Тоді ручний прокурор Коломойського Костянтин Кулик вписав Гонтареву в справу Курченка, тепер же її прізвище виплило у справі Медведчука. Ось так Ігор Валерійович "наздоганяє" реформу банківського сектору, яку чимдалі то більше намагаються каструвати у владній команді. Досить показово рік тому за використання експертної допомоги міжнародних організацій на заступника Гонтаревої Катерину Рожкову було звинувачено в державній зраді мудрими слідаками з Офісу генерального прокурора. Рожкова як і Гонтарева із серйозних людей у цій країні заважали лише Коломойському, тому майстерня по друку лівих справ внесла їх прізвища в такі іміджево гучні історії.

Поява справи Медведчука-Порошенка це безумовно проблеми передусім Медведчука і Порошенка. Але вони люди з великими статками і хорошими адвокатами, та і переживати за те що на їх місце ніхто не прийде не доводиться. Тривожним маркером виступає те, що по суті в іміджеві для Банкової справи записують ще і особистих ворогів Коломойського, поки очільник НБУ Шевченко (який, до речі, разом з Мецгером в 2016 році літав до РФ) намагається вийняти з банківської реформи якомога більше цеглинок, по суті такі справи маркують курс Банкової на відкат банківської реформи, а отже - незаконне повернення банків їх власникам. А для того щоб цій ситуації не заважав антиколомойський закон, його можна буде і скасувати, коли буде нарешті ручний і зрозумілий Банковій КСУ. І для цього навіть існує формальна підстава у вигляді порушення регламенту при його прийнятті, коли влада не стала розглядати усі ідіотські правки від нукерів Коломойського до однієї.

Забавно і те, як у розпал кампанії проти нинішнього складу КСУ десь рік тому Банкова дістала з кишені суддю Шевчука, якого хотіла якось повернути на посаду очільника КСУ замість Тупицького. Шевчука облизував у своїх відео Сергій Лещенко, Шевчук фже разом з антикорупціонерами в ефірі Свободи Слова на ICTV спільно з Зеленським розвалював Тупицького у дні коли сталося підписання указу про розпуск КСУ на Банковій. Але проблемою було те, що ще якихось півтора року до того Шевчука намагалися відновити на посаді портновські судді з ОАСК, і згідно листу суддів КСУ Мельника, Саса і Сліденка Шевчук був звільнений з КСУ саме через гальмування закону "Про гарантування вкладів фізичних осіб", відкат якого становив стратегічний інтерес для Коломойського.