Сьогодні ряд проросійських ресурсів написали що Україна подала запит на екстрадицію Костянтина Жеваго з Великобританії. Подали, чи не подали - питання технічне. Просто і у історії з Жеваго є чому повчитися засад нашої української політики.
Жеваго - чи-то олігарх, чи-то напіволігарх, досить заможний і впливовий свого часу продав телеканал Еспресо Яценюку та Авакову, а з Порошенком профінансував відновлення частини центру Києва після Майдану (колись Порошенко обіцяв в ході протестів відновити всю викорчувану бруківку в центрі міста за добу), словом людина безпосередньо близька до минулої влади. За деякими даними, наразі проживає на території Гібралтару.
Хвилюють тут, як завжди, не особисті проблеми Жеваго - гроші на адвокатів і медійку він, звісно ж, зможе знайти. У цій справі забагато інтересу влади, і навіть сам Зеленський колись передавав Жеваго "привіти" з натяками мовляв коли той вже повернеться до України, аби вдягнути на нього кайданки. Прикол і в тому, що доганяють Жеваго за розтрату коштів його ж банку "Фінанси та кредит", який видавав кредити юрособам через які кошти вкладників виводилися вдалечінь без можливості повернення. Схему ПриватБанку не нагадує? Чомусь там такого руху по справам немає і близько.
Рішення про заочний арешт Жеваго в 2020 році виносила суддя Печерського суду Світлана Волкова, яку вже звільняли з судової гілки після Майдану і повернули в 2019 році завдяки тому самому Андрію Портнову, який і збирав для Януковича судову систему для тиску на протестуючих. Пані Волкова виносила не просто якісь неправосудні рішення по активістам - в 2014 році вона відпустила з під варти командира роти Беркуту, який втік у Росію. В 2019 році Волкова прийняла судове рішення на користь Портнова, за яким він нібито перебував останні 5 років в Україні, хоча реальність свідчила про зворотне. Врешті, рік тому восени 2020 року суддя Волкова прийняла рішення на користь нашого улюбленого російського шпигуна Андрія Деркача у справі проти компанії Бурізма, де ті вимагали спростувати наклеп проти себе. Другий суд проти Бурізми Деркач, до речі, виграв там само у Печерському суді де Волкова працює разом з іншими суддями орбіти Портнова.
Ось так подивишся телевізор, погортаєш сторінки медіа - президент нібито воює з судовою гілкою, причому нібито саме з тією частиною її яка смердить Портновим і ось таким рішаловом. Західні посольства аплодують, так їх, правильно. Аж тут бах, і на практиці "привіти" Зеленського йдуть рука об руку з судовими рішеннями тих, хто "руйнує судову реформу" і пульт керування цією операцією з руйнування нібито не знаходиться у Офісі президента, де за судовий блок відповідає адвокат Портнова Андрій Смирнов. І ось і виходить - коли треба, "портновські" валять реформу нібито вночі і тихо аби президент не бачив, а коли треба - ось вам і готові рішення, і ось ОП синхронно давить Жеваго разом з суддями на яких клейма ніде ставити. І не тільки рішення проти Жеваго, але і на користь Деркача.
А рік назад якраз була гаряча фаза війни Зеленського з КСУ. В якій, раптово, його позицію підтримав екс-глава КСУ Шевчук, якому так само в 2019 році намагалися допомогти відновитися на цій посаді судді Портнова і наш улюблений ОАСК. У Шевчука навіть були спільні ефіри з Лещенком, Шабуніним і іншими борцями з ворогами судової реформи.
То як, чи в ту сторону вони воюють? Чи в ОП раз на два тижні змінюють політичний курс і то стріляють, то милують. Якщо дуже треба, але не можна - то можна, говорить давнє прислів'я з соцмереж зразка 2010-х років. Двоголова гідра професійних і не дорогих антикорупціонерів типу Лещенка і рєшал судових тємок типу Смірнова зовсім не випадково опинилася під одним зеленим дахом.